Журналісти розібрали вцілілий російський дрон "Герань-4", щоб дізнатись, з чого він зроблений

Журналісти "Схем" разом із фахівцями розібрали майже неушкоджений російський реактивний БпЛА "Герань-4 Сікер", щоб з'ясувати, чим нова версія відрізняється від старих Shahed.

У репортажі Радіо Свобода показали внутрішню конструкцію дрона, його двигун, систему зв'язку, оптику та електроніку.

Частину цих особливостей раніше вже фіксували українські фахівці.

Головна зміна – турбореактивний двигун

Замість поршневого двигуна, який використовується на класичній "Герані-2", новий безпілотник отримав турбореактивну силову установку китайського виробництва.

Фахівці, які досліджували конкретний зразок, ідентифікували двигун як TJ-2000. За їхньою оцінкою, він дозволяє "Герані-4" підніматися на висоту до 8 кілометрів та розганятися до 450 - 500 кілометрів на годину. Такий показник істотно змінює умови роботи української ППО.

Для порівняння, звичайна "Герань-2" літає приблизно у 2,5 раза повільніше. Водночас 24 Канал уже розбирав характеристики "Герані-4" та зазначав, що різні версії цього БпЛА можуть розвивати швидкість до 500 кілометрів на годину.

Цікаво, що сам двигун не є суто військовою розробкою. За даними фахівців, такі силові установки продаються на цивільному ринку та використовуються, зокрема, в авіамоделюванні й спортивній авіації.

За оцінкою спеціаліста, один такий двигун у Китаї коштує близько 20 - 25 тисяч доларів. В Україні його ціна на цивільному ринку може сягати приблизно 65 тисяч доларів.

"Герань" отримала очі

Не менш цікавою виявилася носова частина дрона. На відміну від старих версій, де камеру могли просто встановлювати на корпусі, у новій «Герані» для неї передбачили окреме конструктивне місце.

Камера має денний, нічний та інфрачервоний канали. Вона оснащена 10-кратним оптичним зумом і може збільшувати зображення цифровим способом до 32 разів.

Тобто оператор може отримувати відео з дрона навіть на значній висоті. За словами фахівців, це дає можливість не лише контролювати політ, а й працювати по цілі точніше.

Раніше українські фахівці вже звернули увагу на цю особливість. "Герань-4 Сікер" отримала оптичну систему наведення, яка дозволяє розпізнавати ціль навіть після втрати зв'язку, повідомляв 24 Канал.

Це відрізняє нову модифікацію від звичайного ударного дрона, який запускається за заданими координатами й далі переважно виконує запрограмований маршрут.

Mesh-модем дозволяє керувати дроном на великій відстані

Ще одна важлива знахідка - китайський Mesh-модем. Він відповідає за передачу радіо та відеоданих і дозволяє оператору отримувати зображення з дрона практично в реальному часі. Заявлена дальність роботи такого модема становить до 300 кілометрів.

Але його можливості на цьому не закінчуються. Mesh-модем може працювати як ретранслятор. Якщо кілька дронів перебувають поруч, один із них здатен передавати сигнал далі. Таким чином формується мережа, в якій безпілотники можуть збільшувати дальність зв'язку один через одного.

Про використання такої схеми на "Геранях" уже повідомляли українські фахівці.

Для української ППО це створює додаткову проблему. Знищення одного дрона не обов'язково означає втрату зв'язку з іншими апаратами, якщо вони залишаються частиною тієї самої мережі.

Усередині знайшли два GSM-модеми

Ще однією особливістю конкретного дослідженого дрона стали два GSM-модеми з різними SIM-картками.

Їх можуть використовувати для передачі даних через мобільні мережі та визначення місця перебування безпілотника. Раніше в подібних російських дронах фахівці зазвичай знаходили по одному GSM-модему.

У дослідженій "Герані" SIM-картки були різними. Українські спеціалісти раніше знаходили у російських дронах картки операторів України, Росії, Казахстану та окремих країн Європейського Союзу. Це ще один канал зв'язку, який доповнює основну систему керування.

Захист від РЕБ також посилили

У дроні знайшли 16-канальну CRPA-антену. Такі антени використовують для підвищення стійкості супутникової навігації до радіоелектронних перешкод.

Принцип її роботи полягає у тому, що система може визначати напрямки, з яких приходять перешкоди, і зменшувати їхній вплив на навігаційний сигнал.

Американські компоненти попри санкції

Дослідження конкретного дрона показало ще одну особливість російського виробництва. На платах бортового комп'ютера знайшли компоненти американської компанії Texas Instruments.

При цьому більшість виявлених іноземних компонентів має китайське походження. Російською у цьому дроні залишається передусім корпус, складання та частина локалізованих компонентів.

Тобто називати "Герань-4" повністю російським виробом було б некоректно. Росія створює власну виробничу систему, але продовжує залежати від імпортної електроніки та двигунів. Цю проблему раніше також фіксувало ГУР. 

Росія вже виробляє тисячі таких дронів

• Проблема полягає не лише в технічних характеристиках окремої "Герані-4", а й у масштабах виробництва.

• За даними української розвідки, Росія вже виробляє близько 3 тисяч реактивних "Герань-4" та "Герань-5" на місяць. 

• Причому виробництво продовжує розширюватися. На території особливої економічної зони "Алабуга" в Татарстані будують нові виробничі об'єкти, а росіяни також облаштовують окремі майданчики для запуску реактивних БпЛА.

• Уже зараз реактивні "Герані" стали помітною частиною російських ударних хвиль. У ніч проти 18 вересня Росія запустила по Україні 93 ударні БпЛА, серед яких, за даними Повітряних сил, було 46 реактивних дронів.

• Тому головна проблема "Герані-4" полягає не в якомусь одному унікальному компоненті. Росія поєднала відносно доступний турбореактивний двигун, захищену навігацію, кілька каналів зв'язку, оптику та можливість дистанційного керування в одному масовому боєприпасі.

• І тепер ця конструкція поступово переходить від окремих експериментальних застосувань до масового виробництва. Українські військові вже адаптують протидію. Зокрема, дрон-перехоплювач Sting S за останні місяці знищив близько десятка "Герань-4" та кілька "Герань-5", що показує розвиток окремого класу засобів боротьби з такими цілями.