Український комплекс "Плутон" розкриватиме координацію шахедів ворога
Російські війська дедалі активніше використовують самоорганізовані цифрові мережі для захисту безпілотників від систем радіоелектронного придушення. Українські розробники знайшли асиметричне технічне рішення, навчивши радіотехнічні засоби фіксувати групову координацію дронів супротивника.
Українська система моніторингу повітряного простору "Плутон" отримала масштабне оновлення, яке дає змогу викривати mesh-модеми ворожих ударних та розвідувальних дронів на дистанції до 70 кілометрів.
Про розширення можливостей комплексу повідомила компанія-розробник "ІНФОЗАХИСТ" у коментарі виданню "Мілітарний". Спеціалізоване обладнання модернізували для цілодобового моніторингу радіосигналів на ключових робочих частотах 1,5 ГГц та 3,4 ГГц.
Чому російські mesh-модеми стали серйозною загрозою
Впровадження mesh-топології зв'язку стало одним із найнебезпечніших технологічних кроків противника під час модернізації дронів типу "Гербера", "Молния" та далекобійних "Герань".
На відміну від стандартного радіоканалу типу "точка-точка", mesh-мережа перетворює кожен апарат у повітрі одночасно на повноцінний приймач і ретранслятор сигналу. Це суттєво розширює оперативний радіус управління та дає змогу операторам коригувати траєкторію польоту практично до моменту влучання в ціль.
Крім того, така архітектура створює серйозні труднощі для традиційних засобів радіоелектронної боротьби. Якщо український комплекс РЕБ глушить або виводить із ладу один із дронів, цифрова мережа миттєво й автоматично перебудовує маршрут передачі телеметрії через сусідні борти.
Здатність комплексу "Плутон" ідентифікувати пакети обміну даними між такими модемами дозволяє заздалегідь розкривати наближення цілої групи апаратів ще на дальніх підступах.
Архітектура системи та віддалене керування
Комплекс радіотехнічного моніторингу "Плутон" призначений для фіксації широкої номенклатури повітряних загроз: від масових FPV-дронів до розвідників і баражувальних боєприпасів Supercam, Zala, "Ланцет" та "Орлан".
Базовий робочий діапазон пристрою охоплює смугу 500–6000 МГц із можливістю апаратного розширення до 24 ГГц. В алгоритми системи закладено декодування каналів і зіставлення перехоплених параметрів із регулярно оновлюваною базою сигнатур із підтримкою гнучкого налаштування частотного плану.
Функціонал станції дозволяє визначати просторову дистанцію до виявленої цілі й точно розраховувати час її підльоту до об'єкта, що прикривається.
Важливим кроком у новій версії стала реалізація віддаленого моніторингу та часткового контролю довільної кількості станцій "Плутон" через захищену мережу VPN. Також передбачено повну інтеграцію з тактичним комплексом радіопеленгування "Пластун – РП-3000М", що спрощує миттєву тріангуляцію координат безпілотників. Наразі розробники завершують роботу над перехопленням цифрового FPV-відео та модулем автоматизованого керування вогневими засобами протидії.
Еволюція ворожих БпЛА та адаптація оборони
Необхідність виявляти складні цифрові протоколи зв'язку зумовлена стрімкою еволюцією російських засобів повітряного нападу. Як раніше повідомляв 24 Канал, Головне управління розвідки Міноборони зафіксувало серійне використання вдосконаленої модифікації "Гербера-2" із розмахом крил 3 метри та радіусом дії до 1200 км, на яку окупанти встановлюють завадозахищену навігацію "Комета" і китайські mesh-модеми.
Своєчасна детекція мережецентричних груп дронів на дистанції до 70 км позбавляє противника тактичної раптовості. Це дає мобільним вогневим групам, операторам зенітних засобів та швидкісним дронам-перехоплювачам додатковий час на розгортання та перехоплення задовго до виходу баражувальних боєприпасів у зону безпосередньої атаки.