Онлайн Редакція Вакансії Контакти Ігри Гороскоп
18 листопада, 14:44
7

Потужний логіст для "сірої зони": що може український НРК "Protector" в умовах сучасної війни

Ще десятиліття тому робот на полі бою здавався сюжетом фантастичного фільму. Сьогодні ж автономні машини поступово стають частиною сучасної війни, виконуючи завдання, які раніше доводилося брати на себе військовим.

Наземні роботизовані комплекси використовують для місій з транспортування боєприпасів, евакуації особового складу, доставки спорядження. Зі зростанням ролі НРК змінюються і вимоги – виробники шукають нові формати та можливості застосування. 

У вересні 2024 року на Міжнародній виставці оборонної промисловості MSPO в Польщі "Українська бронетехніка", один із найбільших приватних виробників озброєння в Україні, представила публіці НРК "Protector". Менш ніж через рік – червні 2025 року – роботизований комплекс був офіційно прийнятий на озброєння та допущений до експлуатації у ЗСУ.

Про характеристики НРК "Protector", його особливості, можливості застосування та роль на фронті – далі у матеріалі.

Історія та характеристики НРК "Protector" 

Розробку платформи "Protector" компанія розпочала як відповідь на потребу фронту у безпечній логістиці. За основу "Українська бронетехніка" взяла випробувану цивільну базу, адаптувавши її до бойових умов. 

Конструктивно НРК "Protector" є переобладнаним безпілотним пікапом із 3-літровим двигуном внутрішнього згоряння на 190 к. с., який забезпечує запас ходу в 400 – 500 кілометрів. Він не має керма чи педалей, а натомість керується дистанційно, що дозволяє оператору виконувати завдання на безпечній відстані.

НРК допомагають знизити ризики для військових / Фото "Українська бронетехніка"

Завдяки класичній автомобільній тязі швидкість НРК "Protector" упирається хіба що у вправність пілота: на різному рельєфі та дорожньому покритті машина розвиває від 50 до 90 кілометрів на годину, суттєво випереджаючи аналоги. 

Топи по Brave1 мають швидкість 8 – 10 кілометрів на годину. На прикладі кілзони у 20 – 30 кілометрів це означає, що маленький НРК буде виїжджати з неї три години – звичайно, це великі ризики, 
– розповідає СЕО "Української бронетехніки" Владислав Бельбас.

Крім швидкості, НРК "Protector" вирізняється одним з найвищих показників вантажопідйомності. Перші версії машини могли перевозити до 770 кілограмів, однак після оновлення цей показник фактично подвоїли – до 1480 кілограмів. Додатково "Protector" може буксирувати причіп масою до 4 тонн, що розширює його логістичні можливості в рази.

Приклад застосування НРК "Protector" на фронті: дивіться відео

Одним із ключових викликів для наземних роботів залишається стабільний зв'язок з оператором. На фронті комплекс може опинитися в зоні дії засобів РЕБ або просто на значній відстані від оператора. Тому для дистанційного керування НРК "Protector" використовує кілька каналів зв’язку.

У базовій версії оператор керує машиною через захищений радіоканал на відстані до 7 – 12 кілометрів. На більших дистанціях або в складному рельєфі використовується Starlink, а новіші версії також отримали модуль LTE. Система передбачає можливість використання різних каналів зв'язку залежно від умов виконання завдання. Крім того, за запитом комплекс може бути додатково обладнаний системою Mesh-зв'язку. 

НРК "Protector" використовує різні канали зв'язку / Фото "Українська бронетехніка"

Ще однією конструкторською особливістю НРК "Protector" є повна відсутність фар – замість них платформа використовує оптичну систему з інфрачервоною камерою. Завдяки цьому комплекс здатний ефективно виконувати завдання вночі або в умовах обмеженої видимості.

Практичний досвід застосування НРК "Protector" 

Наразі НРК "Protector" використовують військовослужбовці низки бригад. Серед них, зокрема, 429 ОБрБПС "Ахіллес", досвід якої "Українська бронетехніка використала для модернізації та усунення недоліків платформи. 

Бійці "Ахіллесу" отримали перші комплекси у березні 2026 року. За цей час НРК вже встиг себе зарекомендувати під час реальних завдань. Особливо позитивно військові визначають можливості платформи у перевезенні важких і великогабаритних вантажів до місць виконання завдань та позицій пілотів.

Найкраще характеризує роботу "Protector" формат місій – до кількох годин. У порівнянні з іншими НРК, які виконують завдання на швидкості 10–15 кілометрів на годину та потребують 6–8 годин на місію, "Protector" дозволяє виконати поставлену задачу за пару годин. Це особливо актуально, коли необхідно вкластися у вікно можливостей і виконати завдання в період мінімальної активності ворога", – каже "Вуді", заступник командира батальйону НРК 429 ОБрБПС "Ахіллес".

НРК "Protector" активно застосовується на передовій / Фото "Українська бронетехніка"

Окремо відзначають досвід застосування НРК "Protector" артилерійські підрозділи, зокрема Національної гвардії України. Артилеристи високо оцінюють розміри платформи та її вантажопідйомність. Її характеристики дозволяють ефективно транспортувати великогабаритні та важкі вантажі, зокрема боєприпаси й інше майно, необхідне для забезпечення роботи артилерійських підрозділів.

Як розповіли в "Українській бронетехніці", у середньому один НРК "Protector" виконує до 20 бойових місій, а за місяць машина може перевезти понад 15 тонн вантажу. Одного рейсу достатньо, щоб забезпечити підрозділ усім необхідним на тиждень активних боїв.

Водночас можливості "Protector" не обмежуються логістикою. Окремим напрямом застосування є евакуація. Використання безпілотної платформи дозволяє забрати військовослужбовця з небезпечної ділянки без необхідності направляти туди екіпаж. У багажному відділенні одночасно можна розмістити трьох лежачих поранених. 

Крім цього, НРК "Protector" можна модернізувати бойовими модулями, РЕБ і РЕР для захисту від ворожих FPV-дронів чи катапультою для запуску БпЛА. 

Водночас інженери продовжують розширювати можливості комплексу та працюють над новими варіантами оснащення, зокрема лазерним озброєнням.

Який потенціал у НРК?

Водночас нинішні сценарії застосування НРК – лише частина можливостей, які можуть отримати такі машини в майбутньому. На думку Владислава Бельбаса, автономні засоби можуть перебрати на себе значно більшу частину завдань військових, тому їх потенціал потрібно розвивати. 

Зокрема, у цьому плані показовим є приклад операції 3-ї штурмової бригади, бійці якої атакували ворожі позиції на Харківщині, зачистили їх і взяли ворога у полон виключно за допомогою дронів та наземних роботизованих комплексів. 

Тож надалі такий досвід лише масштабуватимуть. Наступним етапом, на думку СЕО "Української бронетехніки", стане створення автономних систем, які зможуть обмінюватися інформацією та взаємодіяти між собою. 

Ми вже наближаємося до фільмів "Термінатор", коли система буде самостійно ухвалювати рішення. Це правильне бачення. Системи мають зменшувати ризик ураження наших військовослужбовців. 
– зауважив Владислав Бельбас.

Про стрімке зростання ролі НРК говорить і статистика Міноборони. У січні роботизовані комплекси виконали 7 511 логістичних та евакуаційних місій, тоді як вже у жовтні – 31 398. Таким чином, упродовж перших 10 місяців року кількість завдань з використанням НРК зросла більш ніж у 4 рази. 

А отже, мова вже не лише про окремі випадки, а про формування нового підходу до ведення бойових дій, у якому людина поступово делегуватиме машинам дедалі більше небезпечних функцій. І українські оборонні компанії займатимуть у цьому циклі провідну роль.

Пов'язані теми: