Росія везе повільні дрони "Гарпія" у В'єтнам: їх вже успішно збивають в Україні

Російський концерн ВКО "Алмаз-Антей" планує представити експортну версію ударного БпЛА "Гарпія-А1(Е)" на Vietnam Defence Expo. Росія заявляє про дальність до 1000 кілометрів, бойову частину масою понад 50 кілограмів та точність до 4 метрів. Але швидкість – всього 170 кілометрів на годину.

Паралельно концерн покаже оновлений автономний бойовий модуль "Тор-М2КМ". Таким чином, на одній виставці росіяни хочуть продемонструвати потенційним покупцям і далекобійний ударний дрон, і систему ППО для боротьби з повітряними цілями.

"Гарпія-А1" вже воює проти України

"Гарпія-А1" – не нова розробка. Росія вже застосовує ці безпілотники проти України, а виробництво налагоджене на підприємстві "Купол" в Іжевську.

Про це 24 Канал уже розповідав після удару українських дронів по заводу. Там росіяни виробляють ЗРК "Тор", а також ударні БпЛА "Гарпія-А1", які є російською версією конструкції Shahed-136. 

Однак за час війни ситуація для таких дронів змінилася. Україна поступово створила окремий клас засобів ППО, призначених саме для полювання на безпілотники.

Як писав 24 Канал, українські дрони-перехоплювачі вже знищують приблизно кожен третій ворожий ударний БпЛА. Це суттєво змінює підхід до протидії масованим атакам, адже замість використання дорогої зенітної ракети проти відносно дешевого дрона можна застосовувати значно дешевший перехоплювач. 

На "Шахеди" вже полюють не лише з землі

Розвиток перехоплювачів особливо важливий через зміну самої повітряної війни. Росія намагається підвищувати швидкість, висоту польоту та стійкість своїх ударних БпЛА, а Україна відповідає розвитком швидкісних перехоплювачів.

24 Канал окремо писав про системи, які створюються для боротьби навіть із реактивними "Шахедами". Наприклад, Terra A1 розробляється зі швидкістю до 400 км/год та дальністю перехоплення до 75 кілометрів. 

І це вже не лише концепція. Українські перехоплювачі проходять бойове застосування, а частина систем отримує автоматизоване наведення. В одному з описаних 24 Каналом рішень оператор обирає ціль, після чого система самостійно веде перехоплювач, розпізнає та уражає "Шахед". 

Тому поява нових російських далекобійних дронів не означає автоматичного прориву української ППО або нездатності України їх збивати. Навпаки, разом із розвитком ударних БпЛА змінюється і система їхнього перехоплення.

Що обіцяє Росія іноземним покупцям

На експорт "Алмаз-Антей" пропонує "Гарпію-А1(Е)" із заявленою дальністю до 1000 кілометрів. Дрон може нести бойову частину масою понад 50 кілограмів та літати на висоті від 50 до 2500 метрів.

Максимальна швидкість заявлена на рівні не менше 170 км/год, а точність ураження стаціонарної цілі росіяни оцінюють у межах до 4 метрів.

Для експортного ринку це досить зрозуміла концепція: відносно простий безпілотник має доставляти значну бойову частину на велику відстань, не вимагаючи використання дорогих крилатих ракет.

Але український досвід показує інший бік цієї історії. Далекобійність сама по собі не гарантує прориву ППО, якщо противник має достатню кількість засобів виявлення та перехоплення.

Саме тому Росія одночасно розвиває нові версії ударних дронів і намагається збільшувати їхню швидкість. У матеріалі 24 Каналу про "Герань-4" зазначалося, що росіяни вже переходять до реактивних версій "Шахедів", які можуть розганятися до сотень кілометрів на годину. 

Наступний етап - швидкість

Для "Гарпії-А1" головна проблема полягає не стільки в дальності польоту, скільки в тому, що повільні ударні БпЛА поступово стають зручнішою ціллю для спеціалізованих перехоплювачів.

Українська система протидії дронам також адаптується. 24 Канал показував роботу екіпажів перехоплювачів, які використовують такі безпілотники для полювання на російські БпЛА, зокрема "Ланцети". В окремих випадках перехоплення відбувається безпосередньо зіткненням двох дронів. 

Для Росії це створює проблему економіки удару. Якщо значно дешевший перехоплювач збиває дорогий ударний дрон, масове застосування таких БпЛА стає менш вигідним.

Тому російська сторона вже переходить до наступного рівня. Зростають швидкість, висота польоту, з'являються нові системи навігації та управління. Україна своєю чергою розвиває перехоплювачі, які мають відповідати цим характеристикам.

"Тор-М2КМ" - друга ставка "Алмаз-Антея"

Разом із "Гарпією-А1(Е)" російський концерн покаже оновлений "Тор-М2КМ".

Це модульна версія зенітного комплексу, яку можна встановлювати на різні носії або використовувати стаціонарно. Такий підхід дозволяє адаптувати комплекс під конкретне завдання без жорсткої прив'язки до одного типу шасі.

Росія вже використовувала "Тор-М2КМ" на кораблях. 24 Канал повідомляв про встановлення цього комплексу на російський малий ракетний корабель "Советск", де модуль мав посилити протиповітряну оборону корабля. 

Для "Алмаз-Антея" це ще один продукт із потенційним експортним призначенням. Але у В'єтнамі концерн фактично покаже два боки сучасної повітряної війни: ударний дрон великої дальності та систему ППО, яка має боротися з повітряними загрозами.

А для України "Гарпія-А1" вже є не новою загадковою зброєю, а одним із типів російських ударних БпЛА, проти яких формується новий клас перехоплювачів. І поки Росія готується продавати цей дрон за кордон, українські виробники вже розвивають системи, здатні полювати на такі цілі в небі.