Україна вперше показала пускову установку ЗРК "Корал"

Пускову установку показали на міжнародній оборонній виставці MSPO 2026 у Польщі. Як повідомляє "Мілітарний", її виконали на шасі чеської вантажівки Tatra, а ракета "Корал" за роки розробки помітно змінилася порівняно з тим виглядом і характеристиками, з якими її вперше представили публічно.

"Корал" показали вже не як просто макет ракети

На оприлюдненому "Укроборонпромом" зображенні видно запуск ракети із самохідної пускової установки, встановленої на важкому колісному шасі Tatra. Це важлива деталь, оскільки раніше "Корал" переважно демонстрували саме як ракету або її повнорозмірний макет, тоді як тепер українська сторона показала вже один з елементів готової системи ППО.

За задумом розробників, ракета має працювати проти повітряних та балістичних цілей і стати частиною зенітного ракетного комплексу. Водночас конструктори передбачають для неї й дещо ширші можливості: у виняткових випадках "Корал" може застосовуватися проти наземних або надводних радіолокаційно контрастних об'єктів.

Вантажівка Tatra Т-815-7 з колісною формулою 8×8. Фото: Tatra

Це вписується у загальну тенденцію розвитку української ППО, де паралельно з класичними зенітними комплексами розвиваються дешевші та спеціалізовані засоби перехоплення. Раніше Мілітарі 24 розповідав про українські дрони-перехоплювачі, які вже автономно знищують "Шахеди", а також про розробку ракет-перехоплювачів для боротьби з російськими ударними безпілотниками.

Ракета стала важчою і отримала активну радіолокаційну головку

За нинішніми заявленими характеристиками "Корал" має масу близько 450 кілограмів, з яких 36 кілограмів припадає на бойову частину. Довжина ракети становить 4,8 метра, а її діаметр залежно від ділянки корпусу сягає 230-300 міліметрів.

Окремо варто звернути увагу на систему наведення. Вона поєднує інерційну навігацію, радіокорекцію та активну радіолокаційну головку самонаведення. Така схема означає, що ракета не покладається лише на команди із землі, а на кінцевій ділянці польоту здатна самостійно працювати за допомогою власного радіолокаційного засобу.

Розмах крил ракети становить 835 міліметрів, а рулів - 685 міліметрів. Порівняно з ранніми демонстраціями це вже досить велика зенітна ракета, розрахована на інтеграцію у повноцінну систему протиповітряної оборони.

Макет зенітної ракети малої дальності «Корал» під час міжнародної оборонної виставки MSPO 2026. Фото: Мілітарний.

Проєкту вже близько десяти років

Історія "Корала" почалася ще у 2016 році, коли стартували дослідно-конструкторські роботи. На ранньому етапі проєкт розглядали як частину зенітного ракетного комплексу корабельного базування, однак згодом концепція стала значно ширшою.

У 2021 році ДККБ "Луч" представило повнорозмірний макет ракети на виставці "Зброя та Безпека". Саме тоді стало зрозуміло, що українські конструктори бачать у "Коралі" не просто окрему ракету, а максимально уніфікований боєприпас, який можна було б адаптувати до різних платформ.

Цікаво, що тодішні характеристики суттєво відрізнялися від нинішніх. Раніше для "Корала" називали дальність ураження до 30 кілометрів, висоту до 10 кілометрів, масу близько 300 кілограмів та бойову частину вагою 25 кілограмів. Довжина ракети тоді становила 4,33 метра, а діаметр - 230/260 міліметрів.

Тобто за роки роботи над проєктом ракета фактично переросла початкову конфігурацію. Збільшилася її маса, змінилися габарити, зросла маса бойової частини, а нинішня версія отримала заявлену активну радіолокаційну головку самонаведення.

"Корал" мав стати середнім рівнем української ППО

У 2021 році генеральний конструктор ДККБ "Луч" Олег Коростельов оцінював готовність комплексу приблизно у 70%. Тоді ж українське підприємство розглядало створення цілої лінійки зенітних ракетних комплексів, які мали б закривати різні дистанції.

"Корал" у цій концепції мав зайняти середню нішу між комплексами малої та великої дальності. Ідея полягала в тому, щоб максимально уніфікувати компоненти та на цій основі створити сімейство українських засобів ППО.

Для України така концепція сьогодні виглядає особливо актуальною, адже російські повітряні атаки змушують будувати багаторівневу систему, в якій дорогі зенітні ракети не повинні бути єдиним способом боротьби з повітряними цілями. Мілітарі 24 уже писав про те, як Україна намагається поєднати ППО, РЕБ, дрони-перехоплювачі та штучний інтелект в єдину систему, а також про нові українські комплекси, які розглядаються як елементи майбутньої багаторівневої оборони.

Поява пускової установки "Корала" на MSPO 2026 тому цікава не лише як демонстрація чергової української ракети. Вперше можна побачити, як багаторічний проєкт поступово переходить від окремого макета боєприпасу до концепції повноцінного наземного зенітного комплексу. Водночас конкретні строки завершення розробки, початку серійного виробництва та фактичного розгортання "Корала" у Силах оборони України наразі з наведених даних не випливають, тому говорити про готовий до бойового застосування комплекс поки зарано.