Москва конфліктує за газ, замість Києва тепер - Мінськ

Влітку цього року під гарячу руку Москви неочікувано втрапив Мінськ. 21 червня, “Газпром” обмежив подачу газу до Білорусі через борг у 200 мільйонів доларів.

“З 10 ранку за московським часом 21 червня 2010 вводиться режим обмеження постачання російського газу в Республіку Білорусь на 15% від обсягів добової планової поставки газу з поступовим виходом на рівень обмеження до 85% пропорційно заборгованості”, - зазначив голова "Газпрому" Олександр Міллер.

Російська сторона зазначила, Білорусь з початку 2010 року справно розраховується, і платить 150 дол. за тис. куб. м. газу. Проблема лише у тому, що ця ціна - минулорічна, а нова - на 20 дол. вище. Звідси і борг. Пропозицію Мінська заплатити товарами Москва відкинула.

“Платити потрібно відповідно до контракту. А контракт передбачає виконання платежу в іноземній валюті. Інша - просто суперечить нашому валютному законодавству. "Газпром" не може брати нічого іншого - ні пироги, ні масло, ні сир, ні млинці, ні що інше не може служити засобом платежу”, - заявив Президент РФ Дмитро Медведєв.

Білорусів слова російського Президента обурили. Виявляється "Газпром" також винен Мінську за транзит. Та ще й на 70 млн. дол. більше ніж той за газ. Олександр Лукашенко не полетів до Москви замолювати гріхи, до чого неодноразово вдавалося українське керівництво, а пішов до газового вентилю на кордоні.

“Я наказав уряду перекрити транзит через Білорусь, поки не заплатить за транзит "Газпром". Вони нам за ці півроку ні копійки не заплатили”, - каже Президент Білорусі Олександр Лукашенко.

Лукашенко велів скоротити обсяги транзиту на 30%. Відповідь росіян була красномовною - Москва порадила Мінську не плутати святе і грішне.

“У нашому навіть недосконалому контракті з "Білтрансгазом" питання транзиту і постачання чітко розділені і зв'язувати їх між собою не можна. Це серйозне питання. Ми не на комунальній кухні, коли там я поставив таку каструлю, а він забрав з неї шматок м'яса. Це різні речі”, - каже речник "Газпрому" Сергій Купріянов.

В ЄС каструлями та м’ясом не зацікавилися. І закликали обидві сторони якомога швидше вирішити суперечку. А от Україна проголосила про збереження нейтралітету у конфлікті сусідів, додавши, що може замість білорусів прокачати російський газ до ЄС.

“Ми, звичайно, маємо можливість прокачувати додатково 15, 20, 30 млрд. кубів газу. Якщо в цьому виникне необхідність, то українська газотранспортна система реалізує, насамперед домовленість щодо поставок газу в Європу”, - заявив Прем'єр-міністр України Микола Азаров.

Проте погодилися з Прем’єром не всі. Мовляв, тут краще побути осторонь і не втручатися в суперечку давніх союзників. Водночас, експерти зазначили, що на тлі газового конфлікту сусідів Київ міг би укріпити стосунки з Москвою.

“Цей газ через Білорусь, як і весь російський газ, занадто заполітизований. Там є з'ясування стосунків на рівні господарюючих об'єктів. Воно якось вирішиться. Допоки нас не запрошує жодна сторона, не треба вклинюватись”, - наголосив експерт з енергетичних питань Богдан Соколовський.

“Власне, ця ситуація повинна посилити прагматичність у взаємостосунках між Україною та Росією, в тому числі у газовому і газотранзитному питанні. Це підґрунтя, яким ми можемо скористатися, якщо ми зуміємо це зробити”, - переконаний перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.

При цьому, чи не всі експерти погоджуються в основі російсько-білоруського газового конфлікту не економіка, а політика. В першу чергу - Митний союз, до якого Мінськ не хоче йти на умовах Москви.

“Якщо б Білорусія увійшла на цих умовах в Митний союз, вона не тільки б втратила стратегічні об'єкти свого енергетичного комплексу і, фактично, увійшла б у політичний форматор російських інтересів і була би політично підпорядкована російським інтересам, Білорусія вже не могла б зберігати свою політичну самостійність”, - констатує експерт з енергетичних питань Центру ім. Разумкова Володимир Омельченко.

Росія не вперше користується "газовими" методами впливу на сусідів. Відтак, і Україна не застрахована від російського впливу, бо, як і Білорусь, залежить від її енергоносіїв.

“Це дуже класний такий урок для України, що будь-яка політики, яка буде проводитися країною, якщо вона не буде відповідати головним завданням політики Москви, вона буде дуже швидко і дуже жорстко присікатися і прийматися всі заходи з боку Москви для того, щоб ця політика ставала, так би мовити, в необхідне для Москви русло”, - каже директор Українського інституту публічної політики Віктор Чумак.

Російсько-білоруський газовий конфлікт тривав 3 доби. І цього разу минулося. 23 червня Білорусь перерахувала "Газпрому" 187 млн. доларів. В свою чергу, "Газпром" заплатив Мінську - 228 млн. доларів. Останню крапку мають поставити у Мінську, де найближчими днями чекають на представників "Газпрому".