Музей сім'ї українолюбів: про Івана Франка нерадянського і його визначну родину

Квартиру-музей родини Івана Франка створено за ініціативи його внука Роланда, у приміщенні, куди в 1949 році радянська влада насильно переселила родину Тараса Франка зі Львова.

У цій квартирі мешкала вся родина Тараса Івановича. До 2015 року нею опікувалась і в ній жила дочка Тараса і сестра Роланда — Дарія-Любомира.

Облаштований стараннями Міжнародного Фонду Івана Франка, квартира-музей відтворює побут родини Тараса Франка, тут збережені меблі, документи та творчий доробок родини Франко. Окремі експозиції присвячені дітям Івана Франка.

Радянський контроль і Франки

Франків радянська влада намагалась використовувати, починаючи з творів Івана Яковича. У якийсь момент виникло питання — що робити з його дітьми. У 1941 році старшого сина Петра вбили в Києві.

Радянська влада, що прийшла на західну Україну, вивезла його звідти в червні 1941 року, а в липні він зник. У музеї-квартирі є копія телеграми, де описується, що НКВДисти запитують, що робити з затриманим Петром Франком, і пропонують його розстріляти. Берія дозволив це зробити. Петра розстріляли,
— розповів директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус.

Лишився Тарас Франко, бо Анна разом з чоловіком раніше втекла за кордон. Тому родину Тараса переселили насильно зі Львова до Києва — аби простіше було їх контролювати. Перед цим у них забрали всю бібліотеку Івана Франка. Більше того — у Львів Франко міг їздити тільки з дозволу НКВД.

Дітям Франка у столиці жилося несолодко: їм не давали працювати і публікуватися. Зокрема, серед експонатів квартири-музею є чимало документів — відмов у публікації від ряду редакцій і видавництв.

Видавництво "Мистецтво" вважало твори Тараса Франка "недовершеними"

Нам вклали таке поняття, що Франко — вічний революціонер, соціаліст і комуніст. Але це не так, — наголосив Курус, — і про це люди мають знати.

Неординарні Франки

Діти Франка — визначні особистості. Тарас — кандидат філологічних наук, перекладач. Ентузіаст розвитку спорту в Галичині, педагог, журналіст, винахідник, художник. Петро — педагог, письменник, науковець-хімік, засновник спортивного товариства "Україна", співзасновник "Пласту". Анна — активна громадська діячка, активіста Червоного Хреста.

Франки були не тільки хорошими гуманітаристами, вони були ще й спортсменами. Мало хто знає, що діти Франка були засновниками спортивних товариств. Вони перші, хто видав в Україні книжки про "шведську руханку" — фізкультуру, — розповів Ігор Курус.

Онуки Івана Франка, діти Тараса, продовжили славні традиції свого роду. Зиновія-Ростислава — кандидат філологічних наук, громадська діячка, відкрито виступала на підтримку заарештованих шістдесятників, за що була репресована радянською владою. Дарія-Любомира — також кандидат філологічних наук, "хранителька" спадку родини Франків. Роланд -Олександр — кандидат технічних наук, має 50 наукових праць та винаходів.

Роланд Франко (ліворуч) і Ігор Курус

Завдяки його авторитету Україна безкоштовно отримала від Великої Британії полярну станцію Академіка Вернадського (раніше — ім. Фарадея) на Південному полюсі. Нині пан Роланд — голова правління Міжнародного фонду Івана Франка, ініціатор міжнародної премії імені Івана Франка (яку минулого року, до слова, отримав Любомир Гузар).

Про музей-квартиру

Це звичайна київська квартира. Щоправда, у самому центрі, поряд з Оперним театром. Високі стелі, широкі коридори, просторі кімнати. І — відсутність модного чи навіть просто — свіжого ремонту. Так, це не еклектичні хороми януковичів-пшонок. Але змісту у цих стінах значно більше.

Експозиція розміщена у двох кімнатах. На стінах — картини, зокрема — пензля Тараса Франка. Він багато писав ілюстрацій до батькових творів (наприклад, на фото — ілюстрація до "Захара Беркута"). Створив також портрет самого Івана Яковича. Всі написи на картинах – оригінальні, написані рукою самого автора.

Ілюстрація до "Захара Беркута" (по центру)

Уздовж стін — стенди з книгами, документами, фотографіями, друкованими роботами, листами. Є також робочий стіл Тараса Івановича і друкарська машинка "Континенталь". Не оригінальна, але саме така, яку свого часу він замовив у Польщі, про що упорядники музею дізналися з листів Тараса до сестри.

Серед інших експонатів музею — оригінальна фотографія, де молоді Петро і Тарас Франки серед товариства "Сокіл", фотографія з одруження Тараса і Катерини Франко-Фалькевич. Виставлені також оригінал книжки "Перша українська практична кухня" Ольги Франко, машинопис твору "Вчителька" Анни Франко, який не був опублікований.

Всі меблі, які є у квартирі-музеї — оригінальні, часів Івана і Тараса Франка. Деякі з них привезені Тарасом зі Львова.

Насправді це далеко не всі цікавинки, що є у музеї. Але доторкнутися до історії краще особисто.

Про майбуття

Квартира-музей відкриється для відвідувачів вже наступного тижня. За словами Ігоря Куруса, пускатимуть невеликі групи, оскільки приміщення належить до житлового фонду міста, тому є свої особливості у відвідуванні.

Але на цьому ідеї і активність франкознавців не зупиняються.

Сподіваємося, що мрія Роланда Тарасовича про те, що в Києві постане Франко в повноформатному пам’ятнику і з великим музеєм — здійсниться,
— висловив сподівання Ігор Курус.

Присутній на відкритті квартири-музею видатний український літератор сучасності Дмитро Павличко (на фото у центрі) розповів про створення комітету будівництва пам’ятника Іванові Франкові у Києві. На його думку, не тільки франкознавці, а й інші мислителі, науковці, літератори та активна громадськість мають звернутися до президента та мера Києва з закликом — вибрати місце для повноцінного великого пам’ятника Івану Франку.

Це має бути таке місце, де ми на його річницю народження і роковини смерті зможемо зібрати від 50 тисяч людей. Це має бути велетенська площа. Як він домінує в розумі, так щоб і в Києві він стояв,
— переконаний Дмитро Павличко.

Читайте також: Бринить-співає та схожа на італійську: Кому з відомих належать вислови про українську?