На сторожі світової безпеки: чому виникла потреба створити НАТО та як функціонує ця організація

25 грудня 2018, 15:55
Читать новость на русском

Північноатлантичний Альянс сьогодні – найбільше й найпотужніше військово-політичне об'єднання у світі між Північною Америкою та Європою. НАТО гарантує безпеку не лише своїх території, а й стежить за порядком у світі, виступає гарантом миру та захисником демократії.

Історія створення НАТО

У березні 1948 році представники Бельгії, Британії, Люксембургу, Нідерландів та Франції зібралися за спільним столом у Брюсселі, щоб обговорити програму взаємної допомоги. Післявоєнна Європа мала забезпечити стабільність на своїх територіях й не допустити ще однієї війни. Ці країни підписали договір про спільне протистояння будь-якій іноземній агресії.

Читайте також: Чому транш МВФ такий важливий для України: цікаві деталі

НАТО в сьогоднішньому вигляді з'явилося у 1949 році. Підписанти Брюссельського договору почали розширювати свою міць й шукати підтримки серед інших країн. ООН, як майданчик для розв'язання світових проблем, не гарантував безпеки, а радянська Росія продовжувала поширювати комуністичну ідеологію.

Люди в Європі зіткнулися із проблемами рівноправності й рівноваги у світі. Вони шукають стабільності. Ми з вами повинні негайно відреагувати. Це наше основне завдання,
– зазначав Ернест Бевін, міністр закордонних справ Британії у 1945-1951 роках.

Так, у квітні 1949 року до п'ятірки долучилися ще семеро: США, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Норвегія й Португалія. Після чого і сформували альянс. Ця дванадцятка і вважається засновниками НАТО.

Перш за все наше формування пов'язано з тим, що є одна нація, яка не тільки відмовилася від співпраці в становленні миру - а ще гірше. Вона намагається запобігти встановленню миру,
– пояснював Гаррі Трумен, 33-й президент США.

Нація про яку говорить Трумен – росіяни. Хоча, НАТО сформували не лише через загрозу росіян, а й німців, яких треба було тримати під контролем. Європа боялася, що переможена Німеччина зажадає реваншу і знову почне агресію.


За два роки представники Москви в ООН ветували 21 рішення організації

"Щит і меч" – так називалася перша воєнна доктрина, яка з'явилася з появою військового формування. "Щитом" виступили сухопутні війська з підтримкою тактичної авіації та військово-морських сил. А от "мечем" – американські стратегічні бомбардувальники із ядерними боєголовками.

Цікава історія трапилася з Францією. У 1966 році Шарль де Голь фактично відмовився від доктрини "щита і меча" через розробку власної ядерної зброї, яку не дуже вітали в НАТО. Де Голь вивів свої війська з блоку. Франція офіційно повернула свою армію до Альянсу лише у 2009 році.

Радянський Союз не міг залишитися осторонь й почав формувати власне об'єднання. У травні 1955 року вісім держав підписали Варшавський договір про співпрацю, дружбу і взаємну допомогу. Цей блок фактично став прямим опонентом НАТО.


Країни Варшавського договору стали опонентами НАТО

От тільки умови перебування у Варшавському договорі не вселяли надій на стабільність його учасників. Та й поповнень у ньому не було. На відміну від НАТО, до якого з 1952 по 1999 роки долучилися ще сім країн. Серед них і ті, хто перебував у Варшавському об'єднанні: Німеччина й країни колишнього соціалістичного табору – Польща, Чехія та Угорщина.

Збільшення НАТО тягнуло за собою більші витрати: кошти на оборону, покращення технологій й збільшення бюджету. Охочих долучитися було чимало. Як наслідок, у квітні 1999 року на саміті у Вашингтоні ухвалили документ програми дій для кандидатів на вступ – "План дій щодо членства в НАТО". Це не один десяток реформ, спрямованих на політику, оборону, безпеку та правові питання.

Читайте також: Як працює поліція у світі та Україні: вражаючі факти

Всі ці умови виконали 10 країн. З 2004 по 2017 роки до Альянсу долучилися Болгарія, Естонія, Литва, Румунія, Словенія, Словаччина й Хорватія. Останнім, хто приєднався до НАТО, стала Чорногорія, яка витратила 11 років на цей процес.

Це історичний день для Чорногорії. З 2006 року, коли ми вперше ступили на цей шлях, ми здійснили багато реформ. Вони були тяжкими, інколи болючими, а інколи й не на нашу користь. Та варто запам'ятати одне: сумлінна праця завжди винагороджується,
– запевняв Філіп Вуянович, президент Чорногорії у 2003-2018 роках.

Структура НАТО

Сьогодні в НАТО 29 країн, об'єднаних спільним прапором і гаслом. Стяг Альянсу – чотирикутна зірка, що символізує компас, який показує шлях до миру, а гасло Animus in consulendo libe (Дух звільняється при обговоренні). Всі країни мають рівні права й право голосу.

Жодне рішення не ухвалюється без згоди всіх учасників. Альянс має п'ять основних інститутів, завдяки яким вирішується доля політичних та військових питань.


Основні інституції НАТО

Збройні сили НАТО складаються з кількох підрозділів: сили реагування, сили негайного й швидкого реагування, основні оборонні сили та резерв. На кожну місію країни-члени виділяють необхідну кількість сил. Єдина міць, яка на постійному контролі Альянсу – AWACS NATO. Це літаки, які займаються патрулюванням територій. Усе це націлене не на кількість, а на мобільність.

Це не лише величезна кількість ударної й штурмової сили, які спрямовані на бій. Ми повинні бути готовими відбити будь-яку агресію, націлену на територіальну цілісність НАТО,
– переконаний Філіп Брідлав, Верховний головнокомандувач сил НАТО.

За весь час свого існування НАТО провели низку місій та спецоперацій, зокрема в Югославії, Боснії та Герцоговині у 1992 році. А у 1999 році в Косово літаки Альянсу розбомбили як військових, так і мирне населення: щонайменше 1700 осіб загинули й близько десяти тисяч отримали поранення. Ця операція стала першим бойовим хрещенням Альянсу.

Військові дії в Косово – неконституційні, нелюдські та суперечать усім правилам. Це дії, які призвели до того, що мешканців регіону піддали мукам, стражданням і заподіяли великої шкоди,
– коментував американський сенатор Берні Сандерс.

Переваги та недоліки організації

Звичайно ж, будь-яке об'єднання має свої плюси й мінуси. Якщо говорити про НАТО, то це американська перевага і європейський недолік. З допомогою Альянсу Вашингтон має змогу просувати свої інтереси в Європі: розміщувати військових і будувати бази.

Проте багато рішень США грають не на користь Європи. Наприклад, американці разом із Францією й Британією бомблять Сирію. А Меркель, яка довго стояла осторонь цього конфлікту, тепер заявляє, що й німецькі "Торнадо" готові вилетіти у будь-який момент. Це мінус, адже тепер Європі доводиться тратитися й на біженців, які тікають від війни з тієї ж Сирії.


Військова активність НАТО

Другий недолік: фінансування. США вкладає 70% від усього бюджету Альянсу. Самостійно ЄС буде дуже тяжко утримати Альянс на плаву. Але є й плюси: Європа в безпеці, поки існує НАТО. Адже там діє оборонна доктрина: нападаєш на одного – отримуєш відсіч від усіх.

Читайте також: Космос вже близько: коли Ілон Маск відправить перших колонізаторів на Марс

Якщо США вийдуть із блоку, то Європа може захиститися без захисту. Росія зможе чітко розмежовувати кордони й більше не буде військового об'єднання для протистояння Росії.

Про фінансування НАТО та відносини з Україною – дивіться у програмі.