Названо факти, які доводять, що Московський патріархат – це сторона конфлікту

Сьогодні ми згадаємо про події, які відбувались в ці дні рівно три роки тому. Внутрішній аудит Міноборони виявить багатомільйонні збитки в відомстві. На парадах 9 травня в Росії займатиметься військова техніка. Терористи продовжуватимуть обстріли на Донецькому та Луганському напрямках. Всередині угрупувань терористів продовжуватимуться протистояння та внутрішні розборки.

Читайте також: Які таємниці криються за особою Віктора Медведчука: факти про життя політика

Цього разу вони заарештують "міністра" за розкрадання гуманітарки. Кадиров в інстаграмі писатиме листи Обамі та його союзникам із закликом подолати світовий тероризм. А на урочистому засіданні Верховної Ради очільник УПЦ Московського патріархату Онуфрій не підведеться під час зачитування імен бійців АТО, тих, хто був удостоєний звання Героя України.

Рано чи пізно ми мали добратися до цієї теми. Матеріалу по ній аж надто багато. Цей випуск триватиме трошки більше десяти хвилин, але підготовка та збір матеріалу для нього зайняли майже три дні. І після усього опрацьованого матеріалу я можу сказати, що обгрунтовано вважаю Московський патріархат стороною конфлікту.

Російська помісна православна церква не є оригінальною. Вона не перша і не остання з церков, яка зайняла у війні між своїми прихожанами одну зі сторін. Так, наприклад католицький понтифік Пій XII не поспішав помічати факти Голокосту під час Другої світової війни і не поспішав визнавати Німеччину агресором. А його попередник Пій XI називав Муссоліні "людиною, посланою самим провидінням".

Не поспішали визнавати Німеччину агресором

Що буває, коли влада із церквою опиняються по різні сторони барикад, гарно показав ранній Радянський Союз. І повторювати цей досвід російські церковники не мали жодного наміру. Консервативній і застарілій інституції, якою є церква, дуже складно залишатися актуальною у світі, в якому є інтернет, польоти до космосу та теорія Дарвіна.

У церкви взагалі дуже зручна позиція, на відміну від політиків вона не мусить коментувати усі події, і може це робити виключно коли хоче, інтерпретуючи різні явища на власний розсуд. Це робить церкву дуже зручним інструментом для влади. А владу дуже потрібним ресурсом для церкви.

Для того, щоб принаймні не зменшити кількість вірян потрібен значний фінансовий та адміністративний ресурс. Його може дати тільки влада. Але взамін вона попросить ключі, ключі від сердець пастви. І це робить співпрацю вигідною обом сторонам. Я не відкрию вам великої таємниці, якщо скажу, що один з ключових принципів ідеології так званого "руського міра" складається з трьох слів: "Православие, Самодержавие, Народность".

Читайте також: У чому абсурдність процесу над Сенцовим

Згідно нього народ російський дуже релігійний і відданий престолу, а православна віра і самодержавна влада є невід’ємними критеріями існування Росії. А отже не складно зрозуміти, чому церкву Московського патріархату, що має понад 12 тисяч релігійних громад, 211 монастирів, 4243 школи, 137 власних ЗМІ та понад 10 тисяч священнослужителів, контролює головні православні святині в нашій державі і напряму керується з Москви, неодноразово називали найвпливовішою проросійською партією в Україні.

Так сталося через те, що Українська православна церква Київського патріархату на даний момент не визнана Константинополем і не вважається канонічною. Через це більше вірян та молодих священників йшло до канонічнішої церкви Московського патріархату. Яка з кожним роком усе більше нагадує філіал чи то партії "Єдина Росія", чи то ФСБ.

Читайте також: Що спільного у ватажка терористів і Петросяна

Найбільше російська церква та влада зблизилися за останні роки. Сталося це з приходом до влади нинішнього патріарха. Його попередник Олексій II помер у 2008 році при надзвичайно неоднозначних обставинах. І російську церкву очолив етнічний мордвин Володимир Гундяєв, більше відомий зараз як патріарх Кирило.

Його персона викликала багато питань, адже, по-перше, з'явилися публікації у ЗМІ про те, що в радянські часи він був агентом КДБ з позивним Михайлов. А після розпаду СРСР, коли церква отримала право не платити податки та мита, і стала своєрідним внутрішнім офшором у Росії, Гундяєва звинувачували в організації багатомільярдних схем з безмитного імпорту алкоголю та тютюну.

А з часом питань до пана Гундяєва у громадськості ставало лише більше. Взагалі, вважається що православну церкву очолює сам Іісус Христос, фактично являючись керівником у тому числі і Гундяєва. А ще Ісус вчив не збирати скарбів на землі, а збирати їх у царстві небесному. Але, судячи з усього, російський патріарх має трошки інший план. Його тяга до розкішного способу життя неодноразово потрапляла до центру уваги.

Патріарх любить золото, будує собі палаци на березі моря, має квартиру у самому центрі Москви, катається на дорогих машинах. Взагалі-то, для отримання високого церковного чину священник має стати монахом і дати кілька обітниць, зокрема обітницю цнотливості та некористолюбства. Але патріарху будуть закидати, фактично, проживання у цивільному шлюбі з жінкою, яка прописана в його квартирі, та намаганні відсудити іще одну у сусіда.

Ходять чутки, що РПЦ має серйозний намір канонізувати Гундяєва після смерті. І для цього треба зареєструвати кілька чудес, які він скоїв за життя. І я особисто готовий підтвердити, як мінімум, одне.

Патріарх Кирило з годинником у відображенні

Дивіться уважно – на цьому офіційному фото патріарх сидить без годинника, але його відображення на столі одягає годинник бригет за кілька десятків тисяч доларів. А через якийсь час після публікації цей годинник з’явився і на його руці.

До речі, ви пам’ятаєте російських розвідників Олександрова та Єрофєєва? Ну ті, які за словами Шойгу звільнилися перед тим, як потрапити у полон? Так от. Вони були не першими, кого звільняли заднім числом. У 2012 році російський ігумен Тимофій на спорткарі потрапив у п’яне ДТП. Після якого церква заявила, що він керував машиною не як священник, а як приватна особа. Шкода, що не додали, що на час п’яного швидкісного керування він тимчасово став атеїстом.

Любов до розкоші з легкістю передалася й українським колегам російських попів. Так більшість скандалів пов’язаних з розкішним життям церквнослужителів стосуються саме їх. Той же митрополит Харківський та Богодухівський Онуфрій намагається не сильно відставати від патріарха у питаннях дач, машин та іншої нерухомості. Настоятель Лаври Павло теж небайдужий до дорогих машин. А більшість скандалів пов’язаних з п’янством, ДТП та розкішним життям серед духовенства в Україні ставалася саме зі священниками Московського патріархату.

В Україні пік відносин російської церкви з владою очікувано припав на часи правління Януковича. У той час щороку на Києво-Печерську Лавру незаконно виділялося до 30 мільйонів гривень державних коштів на ремонтно-будівельні роботи. Хоча, взагалі-то, за законом держава не має права видавати наші з вами гроші на утримання релігійних організацій. Які і так не платять податків, і цілком здатні себе забезпечувати самі.

Краса схеми з тоталітарною сектою держави-агресора, яку ми помилково називаємо православною церквою Московського патріархату, полягає у тому, що вона може не тільки займатись тут своєю ідеологічною роботою, а й навіть заробляти на себе сама. Але повернемось до війни та партії регіонів.

З початком російської агресії багато священників Київського патріархату стали капеланами і почали їздити на фронт. Де, по суті, виконували і ще й роботу психологів. Це була складна і небезпечна для життя робота. Київськи патріархат швидко визнав факт російської агресії і виступив з офіційною заявою.

Читайте також: Чому заборона російських сервісів – важливий сигнал до людей в оточенні Президента

А тепер вгадайте, чи хоча б одного разу філіал російської церкви в Україні визнав той факт, що на нас напали? Жодного. Вони лише дуділи в одну дудку з російською пропагандою, розганяючи фейки про один народ та братовбивчу війну. Були окремі священники Московського патріархату, які стали капеланами. Але доволі швидко після цього вони змінили й патріархат. І у цей самий час. Їхні ж священники на окупованих територіях з перших днів почали благословляти бойовиків на священну війну за русь та православ’я.

Як благословляли бойовиків

Вгадаєте, скільки з них патріарх прокляв чи хочаб відлучив від престолу за такий страшний гріх? Отож. У цей час в Києві проводились так звані хресні ходи за мир. Два роки тому з цікавості я сходив на одну, і усе що можу сказати – це що я не бачив такої кількості злоби в такій кількості очей одночасно.

Крім мене на цей шабаш прийшов бомонд представників попередньої влади . І я якось радий, що ми розминулися. Знаєте, якби РПЦ потрібно було приховувати свою реальну суть чи наміри, вона б змушена була одночасно проводити хресні ходи миру і в Донецьку, Сімферополі та Москві. Але навіщо ховатися, коли головна цінність для твоєї пастви – це сліпа і віддана віра у те, що скаже піп?

До речі, у свій час Онуфрій сказав, що Голодомор українцям послав не Сталін, а Господь, щоби приборкати нашу гординю. Господь у російські церкві дуже своєрідний.

Ну а щодо хресних хід у інших містах – то вони таки були. У Донецьку за перемогу Гіркіна-Стрєлкова. А в Росії ходили проти ДТП, за ВДВ, і на честь сторіччя революції. Я зараз не жартую. В Україні до війни, до речі, теж ходили. Ходили проти євросодому, біометричних паспортів та ідентифікаційних кодів. І якби не війна, то зараз би мабуть пішли проти сонячних панелей, електромобілів та вакцинації неосвяченими вакцинами.

Читайте також: Фіксувати військові злочини Росії у 2014 було майже нікому: причина

Тема церкви дуже велика, і вона просто по часу не поміститься у один випуск. Ми повернемось до неї згодом. А поки, я хочу сподіватись, що зміг показати вам, що під російською окупацією перебувають не лише частина районів на Сході, а й понад десять тисяч церков та головних святинь країни і найстрашніше – уми і серця мільйонів українців, які регулярно ходять на проповіді, що починаються з вихваляння ось цього попа. І мені дуже хочеться вірити, що найближчим часом Україна отримає власну помісну церкву і зможе поступово повернути свої святині собі.