Мозок не старіє, а нервові клітини відновлюються: спростування популярних міфів

Провідний науковий співробітник Інституту фізіології імені Богомольця Дмитро Ісаєв вважає мозок інструментом передбачення майбутнього. Мовляв, еволюційно в нього більше немає ніякого значення.

Цікаво Багаті люди – щасливі люди: безглузді міфи, які руйнують ваше життя

"Дивує мене те, що це ж 100 мільярдів окремих організмів – нейронів. Вони не розуміють нічого і не знають, що є майбутнє. Навіть, що ми сидимо й спілкуємося. Але керують цим всім", – відзначив науковець.

Наукового керівника Інституту когнітивного моделювання Спартака Субботу найбільше дивує саме виживання цього органу. Адже мозок людини завжди фокусується на негативних факторах, ніколи не шукає нічого хорошого.

"Це еволюційний механізм, який дозволяє виживати тим, хто більш тривожний", – пояснив психіатр.

Міф 1. Нервові клітини не відновлюються

Одна справа, якщо ви тривожні у підлітковому чи зрілому віці. Але якщо хочете дожити, до 80 й при чистому розумі, не витративши увесь когнітивний ресурс, уже замолоду треба думати, як не розгубити власні нейрони.

Однак Дмитро Ісаєв зауважив, з віком здатність продукувати нові нейрони падає. Але організм виробляє їх навіть у дорослому віці. Цей процес відбувається у гіпокампі.

Нервові клітини відновлюються. Цей процес не такий повільний, як люди уявляють. Проблема в тому, що зо високого рівня стресу вони швидше відмирають ніж відновлюються,
– зазначив Спартак Суббота.

За словами лікарки-дієтолога Каріни Дейнеко, легше не відновлювати нервові клітини, а запобігти їхньому руйнуванню.

Міф 2. Мозок харчується глюкозою, тому треба їсти більше цукру

Психіатр Спартак Суббота підкреслив, неправильно казати, що треба їсти більше глюкози. Адже є запаси, які ми витрачаємо і не витрачаємо. Відтак не повинно бути дефіциту чи профіциту, а має все триматися в нормі.

Дієтологиня розповіла, що ми можемо впливати на рівень надходження глюкози в організм за допомогою харчування. Крім цього, можна слідкувати за чистотою судин, якими багатий наш мозок. "Хворобу Альцгеймера зараз називають цукровим діабетом третього типу. Тому ось як на головний мозок, його судини та клітини впливає цукор", – додала вона.

Каріна Дейнеко порадила:

• прибрати білий рафінований цукор з раціону;
• не вживати швидкі чи порожні вуглеводи;
• перейти на цільні та якісні продукти;
• замість солодощів використовувати фрукти, ягоди, пастила, різні корисні десерти.

Дієтологи жартують, що є один продукт, який не дарма ззовні схожий на головний мозок. Мовиться про волоський горіх.

Волоський горіх нагадує людський мозок / Фото Unsplash

Прикро, що не можна з"їсти кілька кілограмів і стати найрозумнішим у світі. Щоб мозок працював на всі 100%.

Міф 3. Наш мозок працює лише на 10% власної потужності

Спартак Суббота наголосив, що це неправда, адже мозок людини залучається на 100%.

Дмитро Ісаєв розповів, цей міф народився, тому що одночасно, за різними оцінками, працює не більше ніж 1% нейронів. Адже якщо вони всі разом почнуть працювати, ми побачимо епілептичний напад.

Читайте також Чи можна виплакати всі сльози і чи плачуть чоловіки: добірка найпопулярніших міфів

Науковий керівник Інституту когнітивного моделювання пояснив, кожна ділянка мозку відповідає за певні функції, і є як процеси гальмування, так і збудження. Якщо одні процеси збудження впливають на ділянку мозку – інші гальмують це. Тому ми не можемо запустити їх декілька одночасно.

Міф 4. Мозок запам'ятовує все, і ми бачимо реальну картинку світу

Провідний науковий співробітник Інституту фізіології імені О. О. Богомольця спростував цей міф.

Одна з функцій мозку – забувати. Він спеціально забуває те, що неважливе йому, тобто ми не можемо пам'ятати деталі, які нас не вразили чи просто не є потрібними. Є люди, які пам'ятають майже все, але ми не знаємо, в чому їхній секрет,
– прокоментував Дмитро Ісаєв.

Спартак Суббота відзначив, що людина не зможе згадати раннє дитинство. Це буде заміщення пам'яті, псевдоремінісценція чи комфобуляція. Тобто психічні явища, пов'язані з вигадуванням фактів, яких не було.

Дмитро Ісаєв також додав, ми бачимо через 100 – 200 мілісекунд усе, що трапляється. Відтак мозок багато чого нам домальовує.

Міф 5. Ліва і права півкуля чітко розмежовують функції та емоції

Психіатр Спартак Суббота повідомив, є ділянки мозку, які відповідають за сприйняття:

• аудіальне;
• візуальне;
• кінестетичне.

Вони розміщені в певних зонах, і під'єднуються в залежності від того, які функції ми виконуємо. Відтак не можна сказати, що людина лише творча чи логічна.

Довідка. Є така операція, де людині прибирають половину кортекса – половину мозку. Переважно в пацієнтів не помітні якісь зміни, вони залишаються тими, ким були навіть без однієї частини. Нервова система дуже пластична, і одна половина мозку може перейняти те, що робила інша.

Чи відрізняється чоловічий мозок від жіночого

Останні кілька століть науковці б'ються над питанням, чи відрізняється чоловічий мозок від жіночого. І якщо так, то за якими параметрами.

Довго вчені вважали, що менший розмір мозку жінки призводить до заниженого інтелекту. Але і це виявилося неправдою. Наприклад, мозок Ейнштейна був менший ніж середньостатистичний, але це не заважало йому стати одним із найвизначніших фізиків XX століття.

Мозок Альберта Ейнштейна / Фото з сайту Oxford Academic

За словами Спартака Субботи, у жінок й чоловіків – різна ендокринологія. Зокрема, різні рівень естрогену, який впливає на емоційний фон, і рівень тестостерону, що впливає на контроль імпульсів.

Міф 6. Мозок старіє з тілом. У зрілому віці складно навчитися нового

Науковець Дмитро Ісаєв пригадав теорію, згідно з якою мозок активно нарощує кількість нейронів приблизно до 25 років, а потім починається процес старіння. Однак нервова система дуже пластична, тому в будь-якому віці людина може здобути різні навички.

Зверніть увагу Чи справді гумор продовжує життя: найпоширеніші міфи про сміх

Спартак Суббота зауважив, з дорослішанням людині стає складніше вчити мови, адаптуватися до нового місця роботи, переїжджати в іншу країну. Але, в цілому, процес адаптації достатньо гнучкий.

Це не означає, що людина розвивається лише до певного віку. Але є одна функція, яка якщо не розвинута до визначених років, потім уже не зможе цього зробити. Це соціалізація,
– пояснив він.

Дослідники із Університету Бейлора виявили, діти, позбавлені дотику, гри та взаємодії з іншими, мають на 20 – 30% менший мозок, ніж норма у їхньому віці.

Таким чином жорстоке поводження з дітьми може стримувати розвиток мозку та негативно впливати на прогрес протягом усього життя.