"НІ!" батарейкам та акумуляторам на смітнику

Ці ініціативи доповнюють проєкт Рамкового закону "Про управління відходами" №2207 –1. Автори документу наголошують, що це є ще одним важливим кроком до європейської системи управління відходами.

Радимо: В Україні хочуть заборонити пластикові пакети

Батарейки в залежності від складу містять важкі метали: кадмій, свинець, літій та ртуть. Коли батарейка потрапляє на сміттєзвалище, її оболонка з часом руйнується і всі хімічні елементи потрапляють у навколишнє середовище. "Цинк розчиняється в землі і забруднює ґрунтові води. Хлор – агресивна речовина, яка буде реагувати з іншими активними речовинами, – наголосив заступник голови правління ГО "Всеукраїнська організація "Зелений Фонд. Подолання гуманітарних та екологічних катастроф" Назар Бекетов. – Влітку батарейки разом із загальним сміттям тліють або горять, при цьому виділяються важкі метали в атмосферне повітря. Одна пальчикова батарейка забруднює 20 кв. м ґрунту глибиною 5 м, який на наступні 50 років стає непридатним для сільського господарства через високий вміст важких металів. Ця площа у лісовій зоні становить територію проживання двох дерев, двох кротів і одного їжака. Важкі метали просочуються у ґрунтові води, вода потрапляє у річку, а потім у наші будинки".

Проблема неврегульованості відходів електричного та електронного обладнання, а також використаних батарей та акумуляторів підіймалася в Україні неодноразово. Особливо на сполох б'ють екологи, наводячи жахливу статистику вбивчої дії хімічних речовин, які містяться у батареях. Проте на законодавчому рівні про цю проблему заговорили у 2016 році, коли були висунуті вимоги ЄС привести природоохоронне законодавство України до рівня євро стандартів.

Проєкти законів №2352 "Про батареї і акумулятори" та №2350 "Про відходи електричного та електронного обладнання" є частиною секторального законодавства, яке має бути впроваджено разом із Рамковим законом "Про управління відходами".

Що ж лежить в основі цих документів?

Автори наголошують, що обидва законопроєкти тримаються на двох стовпах європейського екологічного права: принципі "забруднювач платить" та механізмі розширеної відповідальності виробника (РВВ). Тобто виробник повинен подбати про долю продукції після того, як його продукт був куплений, тобто коли перетворився на сміття. Саме від належної роботи РВВ залежатиме наскільки швидко Україна вбереже воду, ґрунти та повітря від небезпечних сполук, які є у використаних батарейках і батареях з акумуляторами.

Основні обов'язки організацій РВВ – збирання та приймання відповідних відходів від кінцевих споживачів, підготовка до повторного використання і оброблення, зменшення рівня небезпечних речовин у продукції та належне маркування.

Та головне питання у тому, чи готове суспільство та бізнес до таких екологічних поступок? Проте екологи наголошують, що світ немає іншого виходу, аніж стати нарешті свідомим того, що без обдуманого підходу до відходів, якими людство щодня засипає усе навколо, планета загине, і усі ми разом із нею! Зрештою, якщо створені належні правові механізми, проводиться системна просвітницька діяльність та забезпечена система покарання за порушення – закони працюватимуть.

Цікаво: Глобальне потепління: як змінилося ваше місто? Перевіряємо на прикладі Києва

Екологи наголошують, що людям важливо донести серйозність наслідків екологічного лиха, яке може невдовзі спіткати нашу планету. Адже мало хто знає, що одна лише портативна батарея може забруднити шкідливими компонентами близько 400 літрів води.

В період 2006 – 2016 років в середньому 3000 тонн портативних батарей, 12 000 тонн промислових батарей та 260 000 тонн автомобільних акумуляторів щороку були розміщені на українському ринку. І з кожним роком ці цифри лише зростають. Відповідно до статистичних даних у 2017 році роздрібний продаж побутових електротоварів та освітлювального приладдя зросла на 54,8% у порівнянні з минулим роком. Відходи електричного та електронного обладнання (ВЕЕО) – один з найбільш зростаючих видів відходів, як у світі, так і в Україні. У 2016 році у світі було утворено 44,7 мільйонів тон електронних відходів, що в середньому становить 6,1 кілограма на особу.

ВЕЕО вкрай небезпечні, оскільки містять токсичні метали – свинець, ртуть, кадмій, хром та берилій, а також бромовані антипірени, фторхлоровуглеводні, поліхлоровані біфеніли, полівінілхлорид. Близько 70 відсотків небезпечних для навколишнього природного середовища та здоров'я людини речовин, що перебувають у побутових відходах, міститься у відходах електричного та електронного обладнання.

Переробка батарейок

Експерти наголошують, що якщо підійти до питання відходів із розумом, можна ще й отримати неабияку користь. Адже електронне сміття містять у своєму складі 60,2% металів, серед яких золото, срібло, мідь, платина, паладій, залізо, алюміній. Проте на даний час Україні бракує необхідного обладнання, яке би займалось переробленням цих відходів.

Основним завданням системи поводження з відходами побутового електронного та електричного обладнання є забезпечення їх збирання, оброблення на спеціалізованих підприємствах, знешкодження, вилучення цінної вторинної сировини та зменшення негативного впливу на довкілля через мінімізацію захоронення компонентів, які не підлягають утилізації.

Що стосується батарейок то лише 1% в Україні зараз збираються в окремі контейнери. І головна причина у тому, що переробка батарейок не безкоштовна, за неї потрібно платити. За даними ініціативи "Батарейки, здавайтеся!" до недавніх пір жодна із батарейок, які збиралися в Україні, не потрапляла на переробку. Адже наша держава немає потужностей для перероблення таких відходів! У 2018 році організація "Батарейки, здавайтеся!" зробила прорив – заключила партнерство про переробку українських батарейок із заводами Redux в Німеччині та Recupyl в Польщі. Проте хто платитиме за їх переробку? За це повинен взятись бізнес! Це і є механізм розширеної відповідальності виробника. Завдяки ініціативі "Батарейки, здавайтеся!" уже вдалось залучити понад 30 компаній та чимало небайдужих людей, які готові платити за переробку батарейок за кордоном і робити свій вклад у збереження навколишнього середовища.

Спільними зусиллями свідомих громадян і підтримкою цих екокроків на законодавчому рівні, Україна не лише виконає частину зобов'язань згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, а й зробить свій важливий внесок у порятунок планети.

Це важливо: Поради, які допоможуть зберегти нашу планету