Нові податки: як буде виживати бізнес

Прийняття Верховною Радою законопроекту №5130, який передбачає підвищення "мінімалки", означає, що база оподаткування автоматично зросте, хоча самі податкові ставки не зміняться.

Експерти кажуть: проблема не в тому, що мінімальну заробітну плату значно підвищили, а в тому – як це зробили. Мінімалку підняли в два рази, а прожитковий мінімум – приблизно на 12%. У такому разі мінімальна заробітна плата як соціальна гарантія втрачає своє значення і стає не соцгарантією, а елементом системи оподаткування.

Відштовхуючись від рівня мінімальної заробітної плати в розмірі 3 200 грн, сума Єдиного соціального внеску (ЄСВ) до Пенсійного фонду буде дорівнює 22% від "мінімалки" – 704 грн на місяць, незалежно від отримання прибутку. Раніше розмір збору становив 352 гривні. Навіть для тих, хто не показує дохід від самозайнятості, тепер є обов'язковою сплата єдиного податку та соціального внеску. За даними сервісу Opendatabot, за три тижні до кінця 2016 року свої малі підприємства закрили приблизно 120 тисяч чоловік (всього їх 680 тисяч).

Експерти відзначають, що за останні кілька років були переписані норми Податкового кодексу України, які стосуються майже всіх видів податків. Аби посилити процедуру моніторингу та контролю підприємницької діяльності, Асоціація платників податків України підготувала новий проект ліберального Податкового кодексу, який в квітні представить у Верховній Раді України. Про це розповів президент Асоціації Григол Катамадзе на прес-конференції "Нові податки і акцизи. Як буде виживати бізнес?"

Відтак, якщо законодавці приймуть документ, то через півроку, з нового звітного періоду, в Україні запрацює нова система податків.

Що пропонує новий ліберальний Податковий кодекс?

У проекті кодексу пропонується об'єднати єдиний соціальний внесок з податком на доходи фізосіб, аби ставка цього податку поступово зменшувалася. У 2018 році це буде 32%, у 2019 – 28%, і до 2020 – 20%.

Разом з тим, наголошує Катамадзе, в кодексі пропонується вести поняття мікробізнесу і малого бізнесу, які платитимуть податки за різними ставками (мікробізнес – 8%, малий бізнес – 3%) і для яких буде встановлено річний оборот в 1 мільйон гривень і 5 мільйонів гривень відповідно.

Ми вважаємо, що прийняття ліберального податкового кодексу дасть можливість отримати частку ВВП в Україні малого і середнього бізнесу на рівні більш ніж 50%. На сьогодні Україна на європейському континенті найбільше в цьому сенсі відстає,
– підкреслив Катамадзе.

У той час, за його словами, в Польщі цей показник становить понад 65%, у Великобританії – 97%, у всіх решта розвинених країнах частина ВВП, який припадає на малий та середній бізнес також дуже висока. Крім того, додає експерт, однією з економічних "подушок" для того, щоб лібералізація податкового законодавства не дала провалу економіки та надходжень в бюджет, є приватизація державної власності. Так робили усі успішні країни.

Однак, як ми вже знаємо, спроби української влади в 2016 році провести приватизацію низки підприємств, найвідомішим з яких є Одеський припортовий завод, були, відверто кажучи, невдалими. Сподівання покладаємо на 2017 рік, тим більше, що це одна з вимог МВФ. Але як, відомо, обіцяти українській владі – не означає виконувати.

Повертаючись до податків, зазначимо: якщо цей документ буде схвалений, новий ліберальний Податковий кодекс може почати діяти вже з 1 січня 2018 року. Бізнес матиме вдосталь часу, щоб з ним ознайомитися.

Податок на виведений капітал – ефективніше

Про зміну моделі оподаткування та усунення "договірняків" у системі "влада-бізнес", а натомість залучення інвестицій та виведення коштів "з тіні", говорить бізнес України. І заявляє про необхідність зміни існуючої податкової системи та підготовку законопроекту про податок на виведений капітал. Як відзначає керуючий партнер аудиторської Компанії "Капітал Плюс" Тетяна Шевцова, якщо замість податку на прибуток ввести податок на виведений капітал, при переході на нього прибуток, який залишається в бізнесі, не оподатковується. Серед істотних плюсів податку на виведений капітал – залучення зовнішніх інвестицій у прозору прибуткову компанію.

Також зникає необхідність перевірок бухгалтерської звітності підприємств по прибутку, що породжує корупцію у взаєминах "Державна Фіскальна Служба-бізнес". Кількість робітників ДФС та, відповідно, витрати бюджету на їх утримання скорочуються. Значно спрощується також і податкове адміністрування. На сьогодні в рейтингу "Doing business" Україна по податках знаходиться на 84-му місці, після карликових тихоокеанських держав Тонга та Самоа. Водночас, із запровадженням податку на виведений капітал зросте інвестиційна привабливість країни. В Естонії, де діє схожий спосіб оподаткування, інвестиційний потік в 4 рази перевищив показники інших прибалтійських країн.

Ми проаналізували ситуацію, що склалася з податком на прибуток. По-перше, цей податок мізерний, не більше 2% ВВП збір по податку на прибуток. По-друге, дані, відкриті нам ДФС про трильйон накопичених збитків підприємств – це величезна сума, яка не дозволяє навіть в довгостроковій перспективі перекрити ці збитки, окрім того, як сказати, що ми вам прощаємо вам ці збитки, а далі повносправно платимо податки,
– відзначила Шевцова.

Більше того, каже вона, цей трильйон збитків припадає на офіс крупних платників податків, котрі займаються операціями виводу капіталу. І цей рейтинг з виведення капіталу з країни – мабуть єдиний, в якому Україна пересувається на перші сходинки. Тому на фоні цього зміна моделі оподаткування прибутку виглядає досить доцільним рішенням, каже експерт.

Не найбільша проблема для бізнесу

Водночас президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що будь-які зміни в Податковому кодексі не дадуть жодного ефективного результату. Проблема зростання хабарів перевіряючим все одно, каже він, не зникає. На думку Охріменка, реформу можна проводити, але не поспішати. По-перше, необхідно, щоб запрацювала банківська система.

Якщо запроваджувати нульове декларування, я б заборонив вказувати готівкові гроші, тільки депозити. Якщо зобов’язати, що в нульову декларацію вносили тільки депозити, нерухомість чи цінні папери, це дасть мотивацію населенню розміщувати гроші в банках на депозитах. Відповідно, підніметься ліквідність банків. Але для цього треба час,
– каже Охріменко.

Експерт додає: але і це не найголовніша проблема економіки та бізнесу України. Головна ж – це політична нестабільність. Як для бізнесу, так і для українців загалом.

Схожої думки про те, що будь-яка податкова реформа в Україні на сьогодні не дасть ніяких ефектів, дотримується Євген Олейников, експерт з питань економіки "Економічного дискусійного клубу". В Україні існує суттєва відмінність з Європою, каже він: у нас непоганий Податковий кодекс, але його ніхто практично не виконує.

Тому дійсно ведення бізнесу в Україні нагадує боротьбу за право заробляти гроші. Можливо, самі підприємці не проти платити податки та зарплату працівникам "по-білому", однак в українським реаліях це нагадує порочне коло, у якому якщо не заплатиш тому, хто зверху, не виживеш. Тому завдання держави зі свого боку – створити сприятливі, прозорі умови для сплати податків та ведення бізнесу в Україні, без "втручання" в кишені підприємців, а бізнесу – хоча б невеликими кроками виходити "з тіні", при цьому не виводити готівку з країни, а збільшувати надходження до бюджету.

Читайте також: 3200 і нові штрафи: хто і як перевірятиме працедавців