Шахрайство в Одеському порту: збиткові угоди та міжнародні скандали

11 июня 2019, 11:30

Одеський порт потопає в корупції. Від моменту появи вінницьких спостерігачів тут знижуються вантажообіг, доходи та прибутки. Але при цьому зростають зарплати у керівництва. Це черговий приклад деградації української економіки.

На догоду приватним фірмам в Одеському морському порті звільнили державну охорону. А на її місце прийшла маловідома фірма "Альфа-Безпека", яка пов’язана з оточенням Міністра внутрішніх справ. Проте шахрайство під прикриттям "псевдо-реформаторів" з все ще чинного уряду не менш вражають.

Цікаво, чи відомо вам, що через цілеспрямоване розкрадання українські державні порти практично не займалися перевалкою вантажів. Вони здають в оренду свої причали та портову інфраструктуру приватним компаніям, які обслуговують їх у міру можливостей.

Саме така ситуація в Одеському порту, який від 2016 року очолює такий собі Ігор Ткачук, виходець із Вінниці. Ви можете замислитися – а до чого тут Вінниця, де немає моря. Відповідь проста, якщо розібратися в біографії Ігоря Ткачука.

Ігор Ткачук

Донедавна він був депутатом Вінницької міськради, а також виконувачем обов'язків гендиректора "Укрпошти". Рідний брат Ігоря Ткачука – Геннадій – народний депутат від партії "Блоку Петра Порошенка". Ткачук звільнився з "Укрпошти" після того, як програв конкурс на власну ж посаду, яку обіймав до того два роки.

Просування брата депутата спочатку на "Укрпошту", а потім на очільника Одеського порту відбувалося завдяки високому покровителю – нинішньому прем'єр-міністру Володимиру Гройсману.

Володимир Гройсман

Головний потік грошей в Одеському порту – це буксири. Три роки тому сам Ткачук заявляв, що цей флот забезпечує до 90% прибутку держпідприємства або близько 15 мільйонів доларів на рік. Але, якщо на державному підприємстві є гроші, значить, їх треба розкрасти. Ткачук грудьми захищав державний портовий флот від прозорих іноземних інвесторів.

Одночасно у порт зайшла нікому невідома приватна компанія "Екофлот" і почала надавати буксирні послуги. А тепер найцікавіше, що фірма "Екофлот" власних буксирів не мала, а тому використовував для своєї роботи державний портофлот, який орендував у того ж самого Ігоря Ткачука, але за відверто заниженою ціною.

Ставка погодинної оренди для компанії становила не більше 400 доларів, тоді як ринкова ціна щонайменше удвічі більша – близько 800 доларів.

Для проводки одного судна необхідно в середньому близько три годин і два буксири. Таким чином, одна буксирна операція коштувала "Екофлоту" мізерні 2400 доларів, тоді як судновласник сплачував за неї буксирному оператору щонайменше 10 тисяч доларів. Збиток державного підприємства лише з однієї буксирної проводки – мінімум 7600 доларів.

За даними журналістів, тільки в січні 2017 року буксири фірми "Екофлот" заробили близько півмільйона доларів, в той час як державні буксири – вдвічі менше.

Такий відвертий схематоз не міг залишатися непоміченим. Тому, щоб заховати кінці у буремні води Чорного моря, фірму "Екофлот" потихеньку зняли з цієї ділянки, але натомість її роль стала грати інша – "Прайм Едженсі". Один із засновників цієї фірми є бізнес-партнером племінника Ткачука.

Усе пішло по накатаній схемі – державні буксири, орендовані за заниженими ставками, невраховані мільйони та збитки для держпідприємства.

А відповіддю на скандали та журналістські розслідування стало не позбавлення Ткачука посади, а підвищення. У 2017 році він очолив Одеську філію державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

Злі язики кажуть, що партнером смотрящего від вінницького клану в портах є такий собі Андрій Марісов. У портових колах натякають, що саме Марісов – ключовий менеджер Ткачука в усіх його буксирних схемах. Марісов є громадянином Росії. За інформацією ЗМІ, йому заборонено в'їзд до України, проте він досить успішно працює в Одесі.

Протести проти Марісова

Схематоз у портах призвів до міжнародних скандалів – нещодавно турецьке судно шість годин протримали біля входу в порт, аби воно погодилося на співпрацю з потрібною фірмою, яка би провела його буксирування.

Історія з Одеським портом – це лише маленький приклад великого розкрадання на державних потоках. Гроші, що вимивають з наших підприємств – це те, що не дійшло до бюджету, а відповідно це непобудовані дороги, лікарні та школи.

Зупинити це безсоромне збагачення можна лише шляхом перезавантаження влади тепер уже на парламентських виборах, адже Верховна Рада формує уряд, а відтак й призначає міністрів, до кримінальної компетенції яких належать "смотрящі". А це значить, що на виборах ми не повинні віддавати голоси кандидатам, що розкрадали Україну в найтяжчі дні війни на Сході нашої держави.