Одна історія. Чому Ейфель відчував ревнощі до своєї славнозвісної вежі
Гюстав Ейфель – французький інженер, який доклав руку до будівництва численних мостів, віадуків, американської Статуї Свободи і вежі, яка належить до найвідоміших технічних споруд XIX століття і названа на його честь.
Гюстав Ейфель народився 1832 року в Діжоні. Визначальний вплив на становлення інженерного генія мав його дядько, власник великого хімічного заводу поблизу Діжона, автор методу перегонки оцту, і один з дядькових друзів, хімік. Вони навчили Ейфеля всьому – від хімії та гірничої справи до богослов'я і філософії. У 1855 році хлопець закінчив Паризьку школу мистецтв і ремесел, того ж року французька столиця вперше приймала Всесвітню виставку. Пройде кілька десятиліть, і з цієї ж нагоди Ейфель подарує парижанам і світу свою славнозвісну вежу.
Читайте також: Одна історія. Як художник із 40 доларами створив найпопулярнішу компанію The Walt Disney Company
Його кар'єра як конструктора почалася з будівництва залізничного мосту Марії Пії через річку Дору в Португалії та ще одного такого в Бордо, де він застосував власний метод пневматичної установки основи. Також інженер втілив у життя проект залізничного вокзалу в Угорщині, купола обсерваторії в Ніцці та геніальної конструкції Статуї Свободи. Кульмінацією в 1889 році стала Ейфелева вежа.
Ейфелева вежа
Тепер нікого особливо не дивує її трьохсотметрова висота. Однак, коли майже 130 років тому напередодні Всесвітньої виставки в Парижі інженер-мостовик Гюстав Ейфель запропонував побудувати за своїм проектом висотну вежу як символ технічного прогресу. Багатьом це здалося божевільної витівкою.
Які практичні функції заклав Ейфель у свою вежу – дивіться у програмі.