Одна історія. Як Махатма Ганді завдяки ненасильницькому опору боровся з приниженням індійців

Народився Мохандас 2 жовтня 1869 року у прибережному місті Порбандар, що в штаті Гуджарат. Сім’я була бідною та належала купцям. Батько Мохандаса займав досить високу посаду міністра міста. У родині всі були релігійними, завжди підтримували релігійні обряди та традиції.

Мати хлопця — Пулітбай – не пропускала жодного богослужіння, займалася читанням релігійної літератури, пропагувала вегетаріанство, дотрималась найсуворішого посту і принципів самозречення. Завдяки їй юний Мохандас увібрав в себе ідеї індуїстської релігії, яка допомогла сформувати його світогляд і створити неповторну особистість майбутнього "батька нації".

Як і було заведено традиційно, Мохандас одружився в 13 років. Його дружиною стала ровесниця на ім’я Кастурбай. Все життя вона була хорошим другом і помічницею свого чоловіка. У шлюбі у них народилося четверо синів: Харілай, Маніла, Рамдас, Девдас. Старший син Харілай любив випити, був розпусним та не дотримувався релігії, тож з часом батько зрікся його. Через такий спосіб життя Харілай згодом захворів на сифіліс та помер. Інші сини наслідували життя батька та стали його вірними соратниками.

Махатма Ганді в юності

У віці 19 років Мохандас Ганді відправився на навчання до Лондона та вивчав там юриспруденцію. Коли в 1891 році закінчив навчання, то повернувся назад до Індії. На рідних землях професійна діяльність не задалася, тож чоловік відправився в Південну Африку, аби захищати права індійців. Йому вдалося обійняти посаду юридичного консультанта торгової фірми.

Саме в той період свого життя Ганді вперше застосував метод ненасильницького опору — сатьяграха. Завдяки такій тактиці йому та його колегам вдалося домогтися скасування деяких законів, які принижувати права індійців. Ганді все життя вважав, що для того, аби змінити світ на краще, треба починати з себе. Він був дуже вимогливий до свого способу життя. Тож став ще більше постити, відмовився від європейського одягу на користь національного та прийняв аскетичний спосіб існування. Крім того, згодом він відмовився і від подружніх стосунків.

Через кілька років батько нації повернувся до Індії. Саме тоді письменник та лауреат Нобелівської премії Рабіндранат Тагора удостоїв Мохандаса званням Махатма, що означає "велика душа". Цей титул в Індії додають до імені тільки шанованих людей, видатних громадських діячів, високодуховних особистостей. До речі, титул Махатми Мохандас Ганді так і не прийняв адже вважав себе не гідним такого звання.

Ганді вперше застосував метод ненасильницького опору

У той час Махатма організував рух за незалежність Індії від Британії. Використовуючи тільки ненасильницькі методи боротьби — проповідування, мирні демонстрації та мітинги. Тоді ж він порадив індійцям бойкотувати усе британське — товари, установи та інше. Відтак Ганді став головою Індійського національного конгресу. Коли між ним та іншими керівниками погляди розбіглися, Махатма залишив пост.

На особливу увагу заслуговує завзята боротьба Махатми Ганді з кастовою нерівноправністю. Усе своє свідоме життя він домагався того, щоб індійці звільнилися від глибоко укорінених несправедливих упереджень щодо недоторканних, так як сам факт утиску прав людини суперечить філософії індуїзму. За нею, всі люди, незалежно від расової, кастової і релігійної схильності, поглядів, соціального та фінансового становища є створіннями божими.

Ганді закликав жінок брати участь у суспільному житті

Крім питання недоторканних, Ганді переймався війною між індусами і мусульманами, що населяли Пакистан, утворений у результаті розділу Британської Індії на Пакистан та Індію. Він усіма силами намагався насаджувати принципи ненасильницького вирішення конфлікту. І коли це не приносило плоди, Ганді в 1948 році оголосив голодовку. Результатом стало тимчасове перемир'я між релігійними групами, лідери домовилися про перерир’я на деякий час.

Також Махатма намагався вирішити проблему ранніх шлюбів. Він вважав, що такі з’язки виснажують і фізично, і морально, а гідність жінок обмежується. Щоб це подолати, Ганді закликав жінок брати участь у суспільному житті, допомагати чоловікам в їхній праці, відмовитися від іноземних нарядів і розкоші.

Хто був затятим противником Ганді – дивіться у програмі.