Оксана Шапкаріна і малює, і живе з оптимізмом

Тож не дивно, що кожна робота - сповнена потужної позитивної енергетики. Творчий шлях, як і багато художників за покликанням, жінка починає у зовсім юному віці.

"Як каже моя мама, перше моє монументальне полотно було намальовано на дверях кухні помадою", - художниця Оксана Шапкаріна.

Щоправда, у шкільні роки дівчина не на жарт захоплюється біологією. Батьки мріють про її наукові ступені та поважні відкриття.

Але природа бере своє.

Після однієї з подорожей, натхненна красою парку в Умані, Шапкаріна знову береться за пензля.

Аби довести серйозність своїх намірів, вступає до Київської академії мистецтв. Вивчає основи живопису та графіки. Стає дипломованим архітектором, втім, прагне більшого.

"Є те, що правильно, є якісь стереотипи. Мені хотілось чогось яскравого, дитячого. Ти - доросла людина, а малюєш, як дитина", - художниця Оксана Шапкаріна.

Улюблену природу художниця по-новому переосмислює на власних полотнах. Навіть одну з виставок - "Коли дерева посміхаються" - проводить не у галереї, а у Ботанічному саду.

Герої картин Шапкаріної - усміхнені малюки, янголята, а також усе розмаїття тваринного світу: ведмедики, що п'ють чай, велетенські риби, що пропливають над містом.

Втім, зізнається художниця, чи не найбільше вона полюбляє котів та слонів - перших за красу та незалежність, других - за природну мудрість.

"Мені подобаються слоники. Дехто вважає, що це міщанство - 9 слоників на комоді. А з іншого боку - це просто дивовижна тварина. В Індії ці ганеша - символ мудрості, якісь вони трошки дивовижні", - художниця Оксана Шапкаріна.

В кожну картину жінка вкладає потужну енергетику, вірить у "магію пензля".

"Я знала, що знайома дівчина хотіла заміж вийти. І я написала "наречену" - так, як її відчувала. Може, то збіг, але дівчинка заміж вийшла", - художниця Оксана Шапкаріна.

Каже, що малює завжди з гарним настроєм, чимдалі - шукає нових способів висловити в картині глибші емоції.

Іноді Шапкаріна повертається до колись розпочатих, але незавершених робіт, по-новому їх переосмислює.

Саме така доля спіткала картину під назвою "Нічого", написану під враженням від виставки сучасного мистецтва. Лише за кілька років полотно з кольоровими плямами ожило в новій історії.

"Я дістала і почала просто малювати - без ескізу, без нічого. І вже якась казка вимальовується - якийсь ангел на дудочці, пташки, дівчинка за деревом, якісь рибки. Вона зараз називається "Щось з нічого", - художниця Оксана Шапкаріна.

Пробує себе художниця і у інших проявах мистецтва - займається рукотворною лялькою, шиє іграшки та робить предмети інтер'єру.

"Коли я віддавала картини, щоб їх в рамку оформлювали - мені повертали їх замотаними у поліетилен. А в мене все-таки залишилась така "екологічна кнопка" - такі купи поліетилену було шкода викидати. І я почала робити з поліетилену тваринок, а потім брати їх як основу під пап'є-маше", - художниця Оксана Шапкаріна.

За словами психологів, саме такі роботи - найкращі для інтер'єрів у сучасному, наповненому стресами світі. Такі картини надихають, відображають настрій та позитивно впливають на нього.

"Ті картини, що висять у нас на стіні - це візуалізація того, що ми хочемо. Це наш настрій і стан нашої сім'ї. Тобто через картини ми ніби замовляємо собі життя", - психолог Лілія Романова.

Сама ж Оксана Шапкаріна щодень надихається світом та зізнається: навколо безліч ідей та матеріалів, які можуть стати справжніми витворами мистецтва.