Партія регіонів святкує 15-річчя
Центральний офіс Партії регіонів на Липській в Києві. Без зайвих урочистостей тут кілька днів тому готували нагороди та подарунки найкращим партійцям з нагоди 15-річного ювілею, які потім відправили за різними адресами у різні осередки.
Реєстрація Партії регіонального відродження України
6 листопада 1997 року Мін'юст зареєстрував Партію регіонального відродження України.
"Багато було у мене бесід з Миколою Яновичем Азаровим. Органи місцевого самоврядування у всьому світі – це один з найголовніших інститутів самоврядування в країні, ну а без фінансів – проблема є, зобов'язання перед своїми людьми є, а ти їх не можеш виконати тому, що в тебе немає фінансів. Тому ми прийшли до висновку, що потрібно створювати політичну силу", - голова Партії регіонального відродження (1997-2000) Володимир Рибак.
На парламентських виборах 1998 року нова партія з абревіатурою ПРВУ отримала менше 1% голосів, тоді як 25% українців віддали свої голоси Комуністам.
Результат змусив шукати партнерів
Знайшли у 2000-му році, коли з головою Партії праці Валентином Ландиком, очільником партії "Солідарність" Петром Порошенком та ще кількома дрібними партіями підписали декларацію про намір об'єднатися.
"Був спільний проект, коли ми намагали створити партію, яка б об'єднувала всю країну. Ця спроба на той час не вдалася. Тому я участі у цьому проекті не брав", – міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко.
У 2001-му довгу назву партії змінили на більш лаконічну – Партія регіонів. Очолив її Микола Азаров, а згодом у 2003-му – прем'єр-міністр Віктор Янукович. І справи партії швидко пішли вгору.
Нині вона налічує майже 1,5 мільйони членів.
Втім, на провідних ролях - переважно так звані "донецькі", через що партію називають ще й партією одного регіону.
Але так було не завжди, згадує львів’янин і колишній регіонал Тарас Чорновіл.
Каже, що все змінилося у 2006-му, коли Віктор Янукович повертається у владу після програшу на президентських виборах 2004-го, і вдруге отримує посаду прем’єра.
"До того, він сидів з нами в залі, свій в дошку, нормальний, абсолютно відкритий, щось жартував, якісь анекдоти розказував, нормальний вираз обличчя. Після того він відходить, щоб сформувати уряд, і повертається зовсім іншою людиною. По-перше, з'явився Льовочкін. Через 2 чи 3 місяці доступ до Януковича був повністю перекритий. Появилися російські впливи, люди, яких він особисто називав злочинцями, ворогами України – те ж "Росукренерго" – раптом стало своїм", – народний депутат, колишній член Партії регіонів Тарас Чорновіл.
У 2010-му регіонал Янукович вже у кріслі президента
У 2012-му його партія виграє парламентські вибори отримавши 30% голосів виборців і готується до одноосібного створення більшості у Раді.
Донбас, який ще 10 років тому міцно тримася за комуністів з соціалістами, віддає партії свого колишнього губернатора іноді до 80% голосів. Конкурентів немає. Як так сталося, пояснює популярний донецький блогер.
"Реальні гравці - це Кремль і другий гравець, який може, теоретично, запустити новий політичний проект в східних регіонах – це Рінат Ахметов. Він єдина людина, яка може це зробити. Якщо він для себе зробить висновок, що ставити тільки на Партцію регіонів – занадто ризиковано, він може спробувати створити якийсь новий політичний проект", – політолог Володимир Фесенко.
Сперечатися з регіоналами на їхньому "домашньому полі" зараз можуть хіба що комуністи. Але самі вони особливої конкуренції на Донбасі не бачать.
"Треба розуміти, що олігархи, які знаходяться при владі у тих регіонах, де вони мають основні засоби виробництва, – заводи і фабрики – потужний капітал. Туди намагаються не пустити, і сьогодні, практично, неможливо зайти в трудовий колектив. На сході України Компартія діє в важких і скрутних умовах, але ми ведемо боротьбу", – лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко.
На підтвердження своїх слів наводить приклад останніх виборів, коли КПУ не змогла провести до парламенту жодного депутата-мажоритарника. Навіть традиційно в комуністичному Луганську. Всюди переможцями названі представники Партії регіонів.
"Партія регіонів прив'язана до свого виборця, і навіть, якщо виборець дуже не любить олігархів, дуже не любить бюрократів, він примушений голосувати за своїх. Робітники, селяни готові за них голосувати", – політолог Михайло Погребінський.
Скільки триватиме життя такої великої політсили, як Партія регіонів, експерти прогнозувати не беруться.
Кажуть, що все залежатиме все від результату на виборах президента у 2015-му.