Петро Лебединець - майстер фактури та барв
Художник Петро Лебединець у своїх роботах примушує поринути у справжній вир яскравих емоцій.
“Живопис, емоції та музику неможливо передати словами. Музику потрібно слухати, емоції - відчувати, а живопис - потрібно дивитись вживу”, - каже галерист Юлія Волошина.
“Це навіть не професія, а спосіб життя, спосіб мислення, спосіб відчуття”, - сказав художник Петро Лебединець.
Як і багато інших, творчий шлях чоловік починає з вивчення основ академічного живопису. У 1984-му великою роботою на популярну тоді військову тематику захищає диплом Київського Художнього інституту. Втім, постійно відчуває внутрішню потребу змінюватися.
Реалістичний живопис Лебединця починає наповнюватися декоративними кольорами, символічними формами.
“Назріла внутрішня необхідність змінювати щось. Було внутрішнє бачення, але як його перенести на мову живопису, пластику кольору - це потрібно було самостійно виробляти, ті всі свої внутрішні закони”, - розповів художник Петро Лебединець.
Найбільший відгук у творчій душі художника знаходить абстрактний живопис. Лебединець тижнями не виходить зі своєї майстерні, на самоті шукає відповіді на одвічні запитання, веде внутрішній діалог із самим собою, імпровізує. І за кілька років - повністю змінюється.
“Якщо, дійсно, є творчий процес, то він вимагає якогось енергетичного імпульсу, виплеску емоцій”, - переконаний Лебединець.
Потужний емоційний вибух автор виплескує у кожній наступній роботі. Найбільш повно, зізнається, і досі може це зробити у картинах великого формату. Втім, тоді, у молодості, у крихітній майстерні доводилося вдаватися до хитрощів.
“Я дуже любив великий формат, а у двері проходив тільки формат 2 на 2 метри, а мені потрібно було, наприклад, 2 на 4 метри. Я складав 2 полотна разом, відходів там виходило буквально 2 метри, а потрібно бачити все полотно одночасно. І я просто брав бінокль, перевертав його на віддалення і дивився, щоб побачити все полотно”, - розповів художник Петро Лебединець.
Позитивний погляд на світ знаходить відображення і у кольорі. Від роботи до роботи барви художника стають все яскравішими, насиченішими.
“Він взагалі так майстерно наносить кольори на полотно - пошарово, колір за кольором, і створює таку фактуру, що кольори один одного ніби підсвічують”, - каже галерист Юлія Волошина.
“Намагаюся не обмежувати себе в якійсь одній гамі. Я стараюся себе розкомплексовувати настільки, наскільки це можливо”, - каже художник.
Кожна картина, зізнається Петро Лебединець, - цілісний організм, де навіть найменший рух пензлем може змінити усю суть. Тож, за працю береться з усвідомленням усієї відповідальності, як митця. Розуміє, саме живопис - відображає усю його суть та прагне довести, що навіть у сучасному світі творчість важливіша, навіть за найбільш оплачуване ремесло.