Підсумки тижня: армія

12 квітня 2014, 17:41

Темним коридором Світлана веде нас у невеличку кімнату гуртожитку. Вона живе тут з півторарічною донькою та сином. Вже місяць, як його вдруге забрали в армію.

“сказали, що на 10 днів, ну єстєствєнно цих 10 днів длиться до сьогоднішнього дня”, - мати мобілізованого до лав ЗСУ Світлана Толокевич

В Анатолія Толокевича не було офіційної роботи, але був кредит. Сплачував його заробляючи на перевезенні вантажів. А ще забезпечував маму та маленьку сестричку.

“Щяс я не знаю, як кінці з кінцями зводити+++Його забрали, ні там зарплати йому не дають, щоб хоть що-небудь він міг, хоть там десь в якийсь банк звернутися, проплату трошки зробити. Я в декреті, я получаю тисячу гривень”, - мати мобілізованого до лав ЗСУ Світлана Толокевич

Та навіть з цієї тисячі - півтори сотні мама днями надіслала сину – в армію. Ми зідзвонились з Анатолієм у четвер. Другу добу його танкова частина їхала поїздом в напрямку Донецької області.

“Води немає в поїзді з самого ранку. В одному вагоні - 130 людей. Люди сплять, солдати сплять по черзі і на третіх полицях для речей. З харчванням – нам видали дубовий воєнний сухпайок”, - Анатолій Толокевич

До цього мобілізовані чоловіки декілька тижнів пробули на полігоні.

“Перший тиждень покупатися не було де, потім привезли. З харчуванням до кінця було погано, кормили як худобу”, - Анатолій Толокевич

Ми домовились про зустріч на околиці Києва. Це активісти спільноти «Армія SOS» - збираються до військових у Сумську область. У багажнику кілька ящиків згущеного молока і речі, про які просили в частині.

Інтершум:

Саме головне, що ми везем – це тактичні окуляри+++по собі знаю – мені ці окуляри 18-19 очі просто врятували

Більшість активістів ще кілька місяців тому не були знайомі. Тепер постійно на звязку.

“Помогали на майдане, помогали майдану, после того, как это все закончилось, переключились, я даже не помню как. Кто-то призвал помогать и мы поехали”, - активіст спільноти "Крим SOS"Олексій Савченко

Ми їдемо в особливу частину. Нас зустрічають на повороті з центральної траси і просять вимкнути камеру. За півгодини прибуваємо на місце.

“Тут тимчасово базується одна з частин української військової розвідки. Ми не можемо показувати обличчя військових і називати їхні імена. Місце розташування – також інформація таємна. Зовсім поруч кордон з Російською Федерацією, а за ним кремлівська армія”, - кореспондент Ярослав Кречко.

В частині служать строковики та контрактники. Вони просять не питати скільки їх і яке завдання отримали. Командир показує побут. Так виглядає польова баня, військові сплять у наметі, дехто у БТРі.

Хлопці самі вирішили влаштувати нам показовий виступ. Щоб показати - з бойовою підготовкою і духом – у них все в порядку.

На службу не жаліються, але говорять про українську армію без прикрас. Навіть форму вони купували за свої гроші.

“Материальной поддержки от нашего государства нема никакой помощи, ничего не ощущаем, помогает народ – спасибо ему большое”, - військовий розвідник (Україна, Сумська обл.)

“Моральна підтримка: люди повинні розуміти, що вони не одні, що++весь народ – він готовий підтримати”, - активіст спільноти "Крим SOS"Олександр Фощан

Про підтримку українців мама Світлана не раз чула від мобілізованого сина. Вони постійно на звязку.

З документом від військомату вона збирається просити у банку кредитних канікул для сина. В такій ситуації кожна п’ята українська сімя. Законопроект, який би вирішив проблему для мобілізованих депутати ніяк не розглянуть. Інше питання начебто вирішили. 2 тижні тому гарантували мобілізованим збереження робочих місць. Начебто гарантували.

“Директора оказались нечистоплотными – просто взяли и уволили либо задним числом, либо ставят в какие-то жесткие рамки временные", - Кририл Лимарев

“якщо їх звільнили, то їх назад приймуть і виплатять середньомісячну заробітну плату++ і роботодавці це знають. Якщо вони цього не зроблять- будть нести відповідальність”, - заступник начальника головного командного центру Міноборони Олександр Розмазнін

Серед мобілізованих резервістів настрої далеко не ідеально. Їм обіцяють кращі умови і планують платити заробітну плату на рівні контрактників. Це від 2 до 4 тисяч гривень. Але частина чоловіків, якби їхня воля, вже поїхали б додому.

“Они своим поведением, поступками отбили охоту защищать родину. У меня дома сейчас жена беременная, она мне позвонила, когда я был в армии, и сказала, что я беременна. А я здесь сижу. Она без роботы сидит дома, и без денег”, - Кририл Лимарев (мобілізований)

“Збройні сили неможливо відновити отак – зявився агресор, ми даємо кошти і вони відновились.Збройні сили – це такий організм, який треба підтримувати постійно++можна купити зброю, але неможливо купити час, який потрібен на те, щоб навчити особовий склад”, - співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

Українські розвідники на Сумщині в польових умовах на території закинутої частини - вже кілька тижнів. Вони не знають, де будуть завтра і скільки доведеться так жити. Але вони розуміють - це армія.

“Хочеться як і всім – попасти додому, щоб скоріше це все закінчилося, а так вообще настрій бойовий. Ми на своїй землі і ми нікому не дамо загарбати свою землю”, - військовий розвідник (Україна, Сумська обл.)