Підсумок тижня: Кримські татари відзначили роковини депортації свого народу

Операцію провели загони НКВС, за розпорядженням радянського керівництва.

Причиною примусового переселення назвали співпрацю кримських татар із нацистськими окупантами. Депортованих розселили переважно в Узбекистані, тисячі не пережили потрясіння.

Кримські татари почали повертатись на Батьківщину наприкінці 80-х. Зараз вони складають 13 відсотків населення автономії.

“Є дані, які не піддаються офіційній статистиці, але, знов-таки , висвітлюються під час проведення поглиблених соціологічних досліджень. Тобто дискримінація під час працевлаштування – стовідсоткова непредставленість у органах влади – сто відсотків”, – пояснює експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер.

Права колишніх депортованих мав визначити відповідний закон. Парламент цього тижня навіть вніс його до порядку денного. Окрім офіційного засудження депортації, в документі йшлося і про матеріальну компенсацію сім’ям постраждалих.

“Напередодні роковин депортації кримських татар український парламент відмовився ухвалювати закон про їхні права. Питання не на часі - вирішили депутати. До законопроекту вони планують повернутись пізніше. Тож кримські татари та інші громадяни, депортовані за національною ознакою - й далі чекатимуть, коли їх офіційно визнають жертвою злочину”, – розповідає журналіст Максим Кукало.

Законопроект не конкретний, пояснили представники більшості. Мовляв, не виписано механізм матеріальних компенсацій депортованим.

"Не було основного – не було погоджень з фінансуванням, а без цього питання – це просто слова", – вважає голова фракції Партії регіонів у ВР Олександр Єфремов.

"Ніхто Україну за горло не бере: віддайте нам стільки-то. У цьому законопроекті говориться, що держава щороку, в міру своїх можливостей, закладає певні кошти для вирішення соціальних проблем репатріантів ", – пояснює автор законопроекту, народний депутат Мустафа Джемільов.

Ухвалення закону про права депортованих українська влада відкладає не перший рік. У 2004-му ухвалений парламентом документ був ветований тодішнім президентом Леонідом Кучмою. Втім, вирішити це питання все одно доведеться, переконаний бютівець Михайло Косів. Причому, йдеться не лише про кримських татар, а й про інші депортовані народи.

“Має бути визнана історична правда, що це політична депортація, тобто репресії проти людей за національною ознакою - як кримських татар, як українців, чи караїмів, як кримчаків”, – вважає народний депутат України Михайло Косів.

Кримські татари тим часом говорять про нові масові акції протесту. Вони готові до активних дій для того, щоб домогтись відновлення своїх прав. Насамперед це право на землю. Ту, яку втратили 68 років тому.