Підсумок тижня: в Україні стартував новий навчальний рік
Хто знання здобувати, а хто ними хизуватися. У День знань тисячам українським першокласникам та першокурсникам замість професійних вчителів і викладачів довелося слухати аматорів.
“Замість робочих кабінетів класні кімнати та студентські аудиторії. Політики у День знань також пішли до школи, але не навчатися, а відчути себе вчителями. Однак викладацький потенціал у більшості згас уже за кілька хвилин після початку лекцій - значно більше говорили про політику, теперішнє і майбутнє України”, - каже журналіст Катерина Лисенко.
Президент Віктор Янукович першого вересня поїхав відкривати новозбудовану столичну гімназію. Оглядаючи спецкабінети, басейни та медпункт академік Академії наук України і професор розмірковував про майбутнє.
“Будівництво цієї школи було не легким. Його вартість складає разом з обладнанням близько 137 мільйонів гривень, але це інвестиції в майбутнє, в розвиток нашої країни”, - каже академік економічних наук, професор Віктор Янукович.
Спікер Володимир Литвин нових шкіл не відкривав. Слухачів голова Верховної Ради знайшов уже перевірених - на своїй малій батьківщині - Житомирщині. Дорослими термінами віце-президент Академії наук України Литвин пояснював дітям, що ж воно таке за свято - 1 вересня.
“Попри зміни, які переживає Україна, попри ту трансформацію із однієї системи координат в іншу, і утвердження як держава, ми зберігаємо це свято”, - каже доктор історичних наук Володимир Литвин.
Та що там школи - прем’єр-міністр Микола Азаров до дня знань готувався ретельніше. На нього чекали у національному університеті імені Тараса Шевченка. "Місце і перспективи України в нестабільному та мінливому світі" глава уряду пояснював понад сотні студентам.
“Я коли їхав сюди, то думав і про тему нашої лекції, і про те, що все-таки вам сказати. Звичайно, можна було вчинити легше – підготувати лекцію, що я все-таки і зробив, але в останній момент я змінив своє рішення, і вирішив і спробую зробити так, щоб ми з вами разом пороздумували, де ми в Україні, і де Україна в світі”, - каже доктор геолого-мінералогічних наук, професор Микола Азаров.
Дискусії не вийшло. Декілька запитань від студентів і ще один доктор в українській політиці заговорив про близьке й наболіле, а згодом зірвався на газ, та ще й мовою потенційного противника у газовій війні.
“Я думаю, в нього ще є час, і я думаю, в нього буде ще натхнення вивчити українську мову і спілкуватися нею”, - каже студентка Інна.
В університеті зізнаються, студенти на лекції професора геології, хоч і з уряду, йшли не надто охоче.
“Ми намагалися запросити представників від кожного факультету, тут старшокурсники, яких тільки вчора поприїжджав”, - каже проректор Київського університету ім. Т. Шевченка Володимир Бугров.
Про професійну викладацьку кар’єру державні мужі поки не замислюються. А от тим хто по-простіше, наприклад рядовим народним обранцям, викладати лише один день на рік замало, пішли на ставку.
“Я виступав вчора в Києво-Могилянській академії і там отримав пропозицію розробити якійсь авторський курс, і прочитати його для студентів. Можливо це буде кафедра політології”, - каже народний депутат України Остап Семерак.
Та не почуло молоде покоління у День знань ні лекцій, ні настанов головного "освітянина" країни - Дмитра Табачника. Міністра чекали у столичній російськомовній школі номер 25. Та колишній молодший науковий співробітник Інституту історії УРСР Табачник, туди не прийшов. За двох віддувався посол Росії в Україні Михайло Зурабов, та ще й так, що школярі відсутності міністра і не помітили.