Повертаються старі часи Кучми, – Винничук про позов Колесніченка
Вчора з’явилося повідомлення про те, що письменник Юрій Винничук отримав повістку про виклик до суду за позовною заявою народного депутата від Партії регіонів Вадима Колесніченка.
Чому Винничук не був на суді наприкінці лютого й чи з’явиться він 1 квітня? Як загалом ставиться до такого роду позовів і чи впливають вони на творчість Юрій Винничук поділився із журналістом сайту телеканалу новин "24".
За позовом нардепа Вадима Колесніченка Вас викликають до суду. Раніше, 27 лютого, на засіданні Вас не було. Чи з’явитеся до судової зали цього разу?
Тепер, звісно, з’явлюся. Минулого разу мене не було тільки з тієї причини, що я не отримав жодного виклику до суду. Зараз його уже надіслали, тому 1 квітня я буду у суді.
День дурнів, 1 квітня, гадаєте, символічно?
Думаю, що суддя проявила своє гарне почуття гумору і призначила суд саме на цю дату. Тому має бути весело (сміється, – "24").
На вашу думку, що найбільше могло образити чи зачепити честь та гідність пана Колесніченка?
Я про нього дуже багато писав: оскільки він говорить багато різних дурниць, то я часто реагую. Сьогодні у нього є конкретні претензії до мене. Зараз усе важко висловити, бо це – величезна тирада, яка стосується моїх суджень про те, що він говорив. Колесніченко мав на увазі одне, я ж у його словах побачив інше. Це скоріше не судова справа, а суперечка.
Причина усьому ваші статті, зокрема, на Пост-поступі, чи все ж скандальний вірш "Убий пі…раса"?
Можливо, той вірш вже трохи призабувся. А я щотижня пишу статті, де критикую владу, тому певно все ж вони й стали найбільшою причиною.
Чим уся така ситуація може обернутися для вас і для Вадима Колесніченка? Чим завершиться судова тяганина?
Думаю, що нічим особливим. Він просто хоче, аби статтю зняли із сайту ТСН, де вона опублікована. Хоче спростування, мовляв, я помилився у своїх судженнях. Хоча я цього не зовсім розумію й важко уявляю, бо немає фактично ніякої образи. Такого давно вже у мене не було, ще із часів Кучми. Але тоді мене викликали до суду із дуже серйозних питань, а зараз – це щось дуже смішне.
Чи не побоюєтеся, що наступними позивачами можуть стати інші нардепи, наприклад, Бондаренко чи Богословська?
Зараз таких речей можна чекати від будь-кого. Тим паче, днями Кузьмін (Ренат Кузьмін, заступник генпрокурора України, – "24") вирішив, що за наклеп повинна бути ще й кримінальна відповідальність. А наклепом сьогодні можна назвати будь-що, навіть якщо журналіст, наприклад, помилився з іменем людини, про яку пише. У мене свого часу був такий випадок: я сплутав імена, назвав сина позивача Остапом, а не Олегом. Як згодом виявилося, через цю помилку його синочок дуже страждав, його ображали у школі, у нього був стрес й таке інше. На мене подали до суду й виграли його. Але це було смішно! Що ж, бачимо, що таким чином сьогодні повертаються старі часи Кучми.
Загалом, оцей скандал навколо вашої творчості вплинув на її подальшу долю: тематику, спрямування?
У мене дві лінії творчості: перша – це мої неполітичні книжки й інша – мої політичні статті. Вони не перехрещуються, бо у книжках я пишу про вічне, а не проминальне, статті ж пишу на актуальні теми.
Розмовляла Ірина Вовк,
Телеканал новин "24"