Право на правду. Як діяли корупційні схеми Мартиненка
Підозрюваного в масштабній корупції політика Миколу Мартиненка Солом’янський суд Києва випустив на поруки численних депутатів та міністрів. Його високопоставлені захисники до яких тільки аргументів на захист не вдавалися, щоб переконати суд і громадськість, що Мартиненка не треба садовити до СІЗО. Вони твердили, що Мартиненко і спонсор Майдану, і ворог Росії, і той, хто ніколи не втече.
Єдине, про що високопоставлене збіговисько захисників уникало розмов, так це про суть самої оборудки, за яку НАБУ переслідує Мартиненка. Зокрема, про те, як Мартиненко посадив свою фірму-посередника на постачання уранової руди для державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", за що, зрештою, і став фігурантом розслідування Національного антикорупційного бюро.
Схема Мартиненка примітивна і дуже поширена в середовищі нашої так званої "еліти". Подібні оборудки з власними фірмами-прокладками вони не вважають ані ганебними, ані кримінальними.
Читайте також: Право на правду. Хто покриває майданівські злочини екс-"беркутівців"
В розумінні таких бізнесменів вкрасти – це отримати бюджетні гроші і зникнути з кінцями. А коли людина роками виймає з кишень громадян 25 або 50-відсоткову частку суспільних коштів через свого посередника на потоці державних фінансів, то це вже не крадіжка. Вони це називають "робити бізнес". І привласнені таким чином суспільні кошти сприймають як свої щедрі агентські комісійні, на які вони мають святе право через свій розум, патріотизм, сміливість.
Скільки грошей "заробив" Микола Мартиненко завдяки корупційним схемам – дивіться у програмі.