“Правому сектору” — рік: шлях від Майдану до Ради (Топ-факти)
Сьогодні організація “Правий сектор” на чолі із Дмитром Ярошем відзначає свій перший День народження. Телеканал новин “24” пропонує вашій увазі огляд найзнаковіших подій у житті активістів руху.
"Правий сектор" народився на Майдані
"Правий сектор" виник як громадський рух, що об'єднав активістів українських радикальних організацій, здебільшого націоналістичних та крайніх правих. Рух сформувався наприкінці листопада 2013 року під час зародження Євромайдану, після того як горе-екс-президент Янукович провалив підписання Угоди про асоціацію України та ЄС. Однак місія "ПС", на відміну від інших активістів, була зовсім не євроінтеграція, а усунення "режиму внутрішньої окупації" та звершення української національної революції.
Ініціатором створення руху була організація "Тризуб" ім. Степана Бандери, до Правого сектору увійшли також УНА-УНСО, Патріот України, Карпатська січ, Білий Молот, Чорний комітет, Комітет визволення політв’язнів та окремі націоналісти та футбольні фанати.
Саме активісти "Правого сектора" брали безпосередню участь у штурмі держустанов у Києві 1 грудня. Саме учасники "Правого сектора" проявили ініціативу у сутичках із силовиками 19 січня 2014 року на вулиці Грушевського.
Фото: Главком
Увесь період Майдану активісти організації брали активну участь у протистояннях із силовиками.
Вбивство Сашка Білого
У Рівному в ніч на 25 березня під час спецоперації із знешкодження збройного угрупування убили активіста “Правого сектора” Олександра Музичка, більш відомого як Сашко Білий.
Інцидент стався вночі біля ресторану за містом. Під час затримання Музичка та людей наближених до нього намагались затримати, він відстрілювався, відтак правоохоронці були змушені застосувати зброю, — повідомляють у МВС.
Раніше Олександру Музичку закидали злісне хуліганство та протидію діяльності співробітників правоохоронних органів. 12 березня його оголосили в розшук.
Втім, це — версія міліції. По-іншому перебіг подій описують товариші Білого. Кажуть, його давно уже намагались ліквідувати. А те, що він випадково здійснив собі два постріли в серце, — маячня.
Яроша розшукує Росія й Інтерпол
"Правий сектор" в обличчі Дмитра Яроша — злісний ворог Кремля, і путінська пропаганда фактично "живе" новинами про начебто криваві злочини "правосеків".
На початку весни Головне слідче управління Слідчого комітету РФ винесло постанову про оголошення лідера "Правого сектора" Дмитра Яроша в міжнародний розшук через начебто його заклики до тероризму.
А з кінця липня лідера "Правого сектора" почав шукати й Інтерпол. Принаймні інформація про нього є на сайті Інтерполу в розділі "розшукувані персони".
Водночас у Львові кремлівській пропаганді відповіли оригінально. На вул. Лесі Українки колишнє арт-кафе змінило назву на "Правий сектор".
"Правий сектор" в АТО
У липні 2014 року "Правим сектором" було ініційовано створення добровольчого воєнізованого формування з метою захисту територіальної цілісності та національної незалежності України. Добровольчий український корпус (ДУК) наразі не є офіційним підрозділом силових відомств та використовує трофейну зброю, здобуту в зоні проведення АТО.
Бійці ДУК разом з військовослужбовцями Збройних сил України беруть безпосередню участь у обороні Донецького аеропорту та прилеглого селища Піски. За відчайдушний спротив оборонці аеропорту були названі "кіборгами".
Політичний шлях
22 березня 2014 року була створена політична партія "Правий сектор", шляхом перейменування партії "Українська Національна Асамблея" і обрання головою Дмитра Яроша.
Наприкінці березня лідер "Правого сектора" Дмитро Ярош подав повний пакет документів для реєстрації кандидатом на виборах президента України. Він ішов на вибори як самовисуванець. Лідер "Правого сектора" набрав 0,7% голосів — за нього проголосували 127 772 виборці.
Втім, російське ТБ усе ж встигло представити своїм глядачам лідера "Правого сектору" Дмитра Яроша як лідера президентських перегонів.
На позачергових виборах до Верховної ради 26 жовтня 2014 року "Правий сектор" посів дванадцяте місце за кількістю голосів виборців (284 943 голоси — 1,80%) і, не подолавши 5-відсоткового бар'єру, не пройшов до українського парламенту за партійним списком. Однак депутатами стали двоє представників "Правого сетора", які балотувалися в мажоритарних округах - Дмитро Ярош та Борислав Береза.
Перший законопроект Яроша і Берези
Учора група народних депутатів під керівництвом Дмитра Яроша подала на розгляд Верховної Ради законопроект, що дозволить офіційно визнати всіх добровольців учасниками АТО. Законопроект стосується, зокрема, бійців Добровольчого Українського Корпусу "Правого сектора".
"В разі ухвалення цей документ дозволить добровольцям, які не є військовослужбовцями, або правоохоронцями, отримувати соціальні пільги за безпосередню участь в АТО. Насамперед йдеться про виплати компенсацій родинам загиблих, а також допомоги бійцям у випадках каліцтва та інвалідності,
— відзначили в партії.
Автор законопроекту — народний депутат Віталій Купрій. Серед співавторів Дмитро Ярош, Андрій Денисенко, Борис Філатов, Борислав Береза, Юрій Береза, Сергій Мельничук, Олександр Дубінін і Валентин Дідич.
До слова, у спільному проекті телеканалу новин "24" і "Громадського ТБ" "Ідеальний уряд" українці обрали на посаду Міністра внутрішніх справ саме лідера "Правого сектора" Дмитра Яроша".