Проблемні кредити - 11% від загального обсягу виданих позик

За даними Нацбанку, нині частка проблемних кредитів становить 11% від загального обсягу виданих позик. Експертні ж оцінки вп’ятеро більші. Аби не довести ситуацію до катастрофи, НБУ розробив законопроект, спрямований на полегшення життя позичальників та стримання зростання прострочених кредитів у банках.

Регулятор підготував проект закону про захист прав кредиторів - він пропонує боржникам та банкам низку шляхів виходу з проблемних ситуацій, наприклад таких, як неспроможність розраховуватися за кредитом через погіршення фінансового стану.

Так, для позичальників пропонують запровадити відстрочку сплати суми основного боргу та змінити механізм нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не перевищувала 35% сукупного місячного доходу родини. Крім того, НБУ пропонує зміни до Цивільного кодексу та деяких статей закону про захист прав споживачів.

"Дехто від відчаю подає позови до суду, позичальник бачить, що у нього дійсно ніякого шляху немає домовитися з банком і в принципі ця стаття підказує певні шляхи вирішення цих проблем, не доводячи їх до суду, адже я не думаю, що банки зацікавлені всі кредити повертати через суди", - каже директор департаменту НБУ Віктор Новіков.

Також документом передбачається, що кредит виданий в іноземній валюті будуть реструктуризовувати розділяючи на дві групи, ті що видані під заставу іпотеки й такі, що видавалися без застави взагалі. Обидві позики перераховуватимуть з іноземної валюти в гривню за курсом, що діяв на момент їхнього отримання.

Проте, якщо у першому випадку реструктуризації банк повертатиме свої гроші, то в другому позичальник отримує шанс не платити. Саме цей пункт викликає найбільше нарікань у банкірів, адже за лише трьохмісячну прострочку за кредитом банк повинен буде здійснювати 100% його резервування.

"Кредит бланковий, ми розуміємо, якщо позичальник, не сплачує, то він не сплачує, нічого не відбувається, він по завершенню дії договору квартиру може продати. Переписати на родичів, а банк залишився з бланковим кредитом в досить великій сумі", - каже голова правління комерційного банку Борис Тимонькін.

Учасники ринку зауважують, що перелік шляхів реструктуризації, запропонований Нацбанком, є неповним і фінансово-кредитні установи разом з позичальниками можуть в індивідуальному порядку розробляти власні програми та можливі виходи з ситуації, що склалася.

"Якщо є перелік, а також "інше", то названий перелік може бути сприйнятий, як обов’язковий і це не має бути обов’язкова норма, тому що кожний банк керується підходом власного самофінансування і дохідності, і в сьогоднішніх умовах і на перспективу 1-2 роки, коли фінансова дохідність є на межі, очевидно, що пільги робляться тільки тим, хто насправді не може платити", - каже голова правління комерційного банку Володимир Лавренчук.

Проте, за словами самих банкірів, визначення правил гри на кредитному ринку потрібне і новий документ має забезпечити виконання прав та обов’язків позичальників і кредиторів, а також підвищити їхню відповідальність за виконання укладених договорів.