Путін зараз дарує росіянам стабільність в обмін на війну, а влітку подарує мир в обмін на кризу

"Дзеркалити" правду

"Стратегія економічного бліцкригу не вдалася", –  сказав Путін, переінакшуючи фразу, яка облетіла більшість світових ЗМІ після невдач російської армії в перші тижні вторгнення.

Читайте також Світ почав усвідомлювати, що імперське непорозуміння на схід від України – загроза для людства

Путін постійно "дзеркалить" риторику західних політиків і ЗМІ. Така практика може здатися практично окультною чи язичницькою, але вона має свою мету.

Західні політики та ЗМІ звинувачували російську інформаційну машину у поширенні фейків, тепер сам Путін приймає закон, у якому фейками називається те, що західні ЗМІ та політики говорять і пишуть про Росію.

Мова Заходу приходить до російського обивателя як мова фальшивого опису самого Заходу, мова брехні. У результаті, "правда", те, що їй претендує бути, виявляється дискредитована і риторично не відрізняється від брехні.

Чи можна використовувати той самий прийом для містифікації економічної реальності? Почасти – так. Путін навів дані про курс рубля, який стабілізувався і не далекий від довоєнного. А також про інфляцію, яка після різкого сплеску сповільнилася. Але курс рубля стабілізувався, зокрема, через ті обмеження на вільне ходіння валюти, які прийняли влада, а також різке падіння імпорту, а інфляція сповільнилася, тому що з продажу були "вимиті" деякі категорії товарів, купівельна спроможність громадян знизилася, а невизначеність майбутнього змушує їх утримуватись від покупок.

Симптоми та причини

Радянська економіка на початку 1980-х років виглядала для зовнішнього спостерігача не дуже благополучною, але стійкою. Спеціальна доповідь ЦРУ Конгресу, представлена ​​в 1982 році, говорила, що економіка СРСР уповільнюватиметься, але системна криза в найближчому майбутньому їй точно не загрожує. І коли наприкінці 1980-х радянська економіка увійшла до спіралі найжорсткішої кризи, економісти кинулися шукати її причини.

Частково це були помилки економічної політики 1980-х, але й самі ці помилки, і загальний масштаб кризи був результатом однієї системної обставини.

У радянській економіці початку 1980-х не було фондового ринку, конвертованості рубля, ціни на всі товари та ресурси були фіксованими, а постачання обов'язковими. У ринковій економіці саме ціни та їх зміни – на товари, ресурси, активи, гроші та працю – сигналізують про баланс попиту та пропозиції, а різка зміна цін на цілу групу товарів та факторів виробництва, наприклад – ціни грошей, активів та ресурсів, –  зазвичай називають кризою, яка сигналізує про серйозні дисбаланси.

Радянська економіка початку 1980-х виглядала стійкою не тому, що була такою. А тому, що всі канали, що доносять до економічних суб'єктів відомості про дисбаланси, були придушені або перекриті. І коли, у міру повзучої лібералізації економіки наприкінці 1980-х, почали проявляти себе реальні цінові співвідношення, під залізобетонною конструкцією радянської економіки просто поїхав ґрунт.

Так само обмеження, накладені останнім часом російською владою на купівлю валюти, розпорядження валютним виторгом, фондовий ринок та ін. покликані усунути симптоми різкого погіршення економічних умов, а не самі ці погіршення.

Запас міцності

Втім, треба сказати, що наприкінці 2021 та на початку 2022 року російська економіка перебувала у сприятливій фазі: це було обумовлено як відновним зростанням після кризи, пов'язаної з пандемією, так і сприятливою кон'юнктурою сировинних ринків. Це забезпечило і високі темпи економічного зростання взимку 2021 –  2022 років, і суттєвий профіцит бюджету в 2021 році.

Інерція цих факторів веде до того, що навіть у березні економіка, швидше за все, ще не покаже спаду, відпрацьовуючи попередні замовлення на наявних запасах. Про це свідчать березневі кон'юнктурні опитування Росстату.

Водночас опитування і менеджерів підприємств, і менеджерів із закупівель, на підставі яких складається індекс PMI, свідчать про різкий перелом очікувань на майбутнє.

Про те ж, по суті, говорила глава Центробанку Ельвіра Набіулліна, яка помітила того ж дня, коли президент Путін вимовляв свою фанфаронську промову, що "період, коли економіка може жити на запасах, кінець, і в другому на початку третього кварталу ми увійдемо у період структурної трансформації, пошуку нових моделей бізнесу для багатьох підприємств". Набіулліна не могла вимовити слова "криза" або "спад", які сьогодні заборонені у російському політичному побуті.

Детально Чому Росія досі не завалилась

Такі самі табу існували за радянських часів: коли лідери СРСР усвідомили в середині 1980-х, що економіка перебуває в стагнації, вони не оголосили про це, але проголосили компанію "всебічного прискорення" економічного розвитку.

Так само сьогодні майбутня криза називається "структурною перебудовою".

Втім, схитрила Набіулліна і з таймінгом: більшість прогнозів каже, що різкий спад очікує економіку вже у квітні, але статистичні дані з цього приводу з'являться лише наприкінці травня.

Продати двох мертвих кішок

Втім, вся ця кампанія з камуфлювання "реальності", тобто кризи, пов'язаної із санкціями, має цілком прагматичну мету.

Якщо громадяни дізнаються про проблеми, що вже існують і загрожують у недалекому майбутньому, зараз, це, швидше за все, погіршить їхнє ставлення до війни, яку Путін веде проти України.

Водночас до літа, коли, як прогнозує Набіулліна, масштаб економічних проблем вже неможливо приховувати, пан Путін сподівається завершити криваву битву за Донбас, закріпити за собою сухопутний коридор у Крим і розпочати мирні переговори з зруйнованою Україною.

Сьогодні він дарує росіянам стабільність економіки в обмін на війну, а до літа має намір подарувати мир в обмін на кризу.

Росія здійснює геноцид української нації – дивіться відео: