Дах завалився, балки згнили: як українка відновила хату, якій понад 100 років
На віддаленому хуторі за кілометр від польсько-українського кордону українка відновила стару кам'яну будівлю, яку спершу радили просто знести. Усе змінилося після того, як під шарами штукатурки вона побачила вапняк і вирішила зберегти хату.
Як українка відновила стару хату на хуторі
Як розповіла власниця на своєму каналі Maruta Joy, на хуторі мешкає не більше 10 людей, є приблизно 6 хат, а ще 3 стоять покинутими. Саме серед таких старих будівель і була хата, якій, за словами місцевих старожилів, понад 100 років.
Дивіться також Блогер шукав старі хати на Буковині: які 200-річні будинки він побачив
Українці вона дісталася як бонус до земельної ділянки. На той момент будівля радше нагадувала руїну. Колишні господарі постаріли й померли, їхні діти переїхали до міста, а сама хата довго стояла порожньою та поступово руйнувалася.
Стан був майже безнадійний: дах фактично завалився, перекриття й балки згнили. Сусіди радили не витрачати сили на реконструкцію, а просто зрівняти будівлю із землею, розібрати камінь і звести на цьому місці щось нове – з цегли або блоків.
Потім власниця вирішила розчистити одну з фасадних стін і побачила вапняк. Після цього зносити хату вже не хотілося. Кам'яні стіни нагадали жінці старі будівлі у Франції чи Італії, тому головною ідеєю стала реконструкція зі збереженням автентичності.
Відновлення тривало орієнтовно два роки. Найпершим зробили дах, бо його фактично не було. Паралельно всередині працювала бригада з чоловіків із цього та прилеглих хуторів. Вони посилювали фундамент, розбирали стіни, трохи змінювали конфігурацію кімнат, заводили воду й робили каналізацію.
Сама господиня займалася фасадом і деталями, які мали зберегти характер будівлі. Вона очищувала камінь, перемазувала шви між каменями глиною і продумувала дизайн будівлі.
Окремо власниця вирішувала, які вікна поставити. Найдешевшим варіантом були металопластикові склопакети, але вони не пасували до відкритої кам'яної стіни. Тому жінка обрала дерев'яні класичні вікна з перекладинками. Це було дорожче, зате саме вони краще поєдналися з каменем і додали будівлі характеру.
Всі двері – і вхідні, і міжкімнатні – зробив майстер із сусіднього хутора. Загалом відновлення стало спільною справою: до робіт так чи інакше долучилися майже всі мешканці хутора.
Що було в цій хаті понад століття тому
Раніше ця будівля мала не тільки житлову функцію. Вона поєднувала хлів, житлове приміщення і стодолу – тобто все, що було потрібно для сільського побуту в одному просторі.
В одній частині будівлі стояла корова. Це було невелике приміщення приблизно 4 на 4 метри. Житлова частина теж не була просторою – орієнтовно 5 або 6 метрів на 4. Саме там жила сім'я.
У житловій частині була піч, яку використовували не лише для обігріву. Вона також мала спальне місце, тому невеликий простір виконував одразу кілька побутових функцій. У найхолоднішому кінці будівлі розташовувалася стодола.
Тепер у кам'яниці облаштували майстерню і склад, де власниця зберігає інструменти, газонокосарки, шланги, пили та інші речі для господарства. Також українка у відео відповіла на деякі питання про свою хату площею 35 квадратних метрів.
Як власниця облаштувала маленький будинок біля польського кордону
Площа самої хатинки становить 35 квадратних метрів, однак ще 8 квадратів займає простора тераса під дахом. Саме там власниця проводить багато часу – снідає, вечеряє та ховається від літньої спеки чи дощів.
Власниця розповіла, що навмисно хотіла зробити дім якомога компактнішим. За її словами, на це вплинули одразу кілька причин: обмежений бюджет, прагнення швидко прогрівати приміщення взимку та любов до мінімалістичного способу життя.