Релігія в європейській Україні: чи збереже церква свій вплив

Український контекст

В Україні виникають нові політичні та громадянські рухи. У цьому контексті виникає потреба у переосмисленні суспільних цінностей, однак вагома частина суспільства наразі категорична у поглядах на сім'ю та місці ЛГБТ-спільноти.

Першим істотним іспитом для українських депутатів на "європейськість" стало голосування за зміни до Трудового кодексу, які забороняють дискримінацію у цій сфері залежно від раси, статі, політичних та релігійних переконань та сексуальної орієнтації.

Українські законотворці, які звикли повсякчас піаритись на темі "Україна — це Європа", лише з 7 спроби спромоглися затвердити ці поправки.

Приклад є більш ніж показовим, адже демонструє, що уявлення українців, як і депутатів, про європейськість та реальний шлях до Європи є речі дещо відмінними.

Європейський контекст

Водночас релігієзнавець Анатолій Бабинський застерігає, що не слід протиставляти релігійні цінності європейським – адже в Європі живе близько 280 мільйонів католиків. А в деяких європейських країнах вплив церкви на суспільство є навіть більшим, ніж в Україні.

Релігійні конфесії у Німеччині є другими після держави роботодавцями в країні. Уряд країни збирає у німців податки для церкви, аби розподіляти їх між лікарнями, школами та вишами, які перебувають під патронатом церкви
— зазначив експерт.

Крім того, він уточнює, що з 2000-х років європейські соціологи констатують такий феномен, як "повернення релігії" та її плюралізацію. В Україні спостерігається дещо застарілі підходи не тільки в плані модернізації світогляду, але й погляди на суспільство і релігію.

Трансформація суспільства і церква

Свіжі цифри "Соціального моніторингу" довіри українців чудово демонструють, що церква має традиційно високу довіру. Що не можна сказати про українську владу і окремих політиків.

Читайте також: Українці та релігія: цікава статистика

Такий стан речей дозволяє церковникам досить комфортно почуватись у суспільних трансформаціях, ніж іншим. Залізний і досить справедливий аргумент лунає просто: "Скільки цей президент чи прем’єр при владі — 2, 3 роки, а церква існує вже 1 тисячу років".

Попри це Бабинський вважає, що висока довіра до церкви в Україні викликана вакуумом довіри до інших інститутів.

В Україні є дуже слабка інституційна довіра. Це також є велике поле для корупції. Люди тотально не довіряють інституціям. Тому церква має такий високий рейтинг,
— зазначив експерт.

За його словами, наразі у Церкві є проблеми з розумінням того, наскільки українське суспільство швидко змінюється.

Громадське суспільство

Якщо далі оперувати результатами опитування щодо довіри, то вони демонструють іншу цікаву тенденцію – волонтери випередили церкву у рейтингу довіри і змістили на друге місце.

Бабинський це пояснює тим, що українці готові довіряти комусь більше, ніж церкві. Будь-яка дійсно доброчесна сила може розраховувати на довіру українців.

Однак, ця довіра також викликана суспільними перетвореннями та війною на Донбасі, а тому є частково є ситуативною. Це теж стосується і високої довіри до армії.

Авторитет волонтерів та військовослужбовців важко заперечити. Саме ці середовища є фундаментом громадянського суспільства та нових цінностей, які можуть вступити у суперечність із релігійними. Однак, поки триває війна, такі дискусії є завчасними.

Крім того, варто зазначити, що дискусія про місце церкви в сучасній державі є не лише в Україні. Вона має місце і в США.

В Україні цей світоглядний конфлікт лише розпочинається — на нього має відповісти кожен: яке місце церкви у сучасному суспільстві хоче бачити він, адже від думки багатьох залежить, у якій країні він буде жити.