Російські диверсанти в економічному тилу

Вже ввечері того ж дня антикорупційні організації закликали Уряд не затверджувати Олену Думу на цій посаді, інформує 24 Канал. Причина – ймовірні ділові контакти з особами, які підозрюються у державній зраді та співпраці з Російською Федерацією.

Читайте також Таємний план Путіна – Кирієнка: чому Росія здавна мріяла колонізувати країни Балтії

Йдеться про співпрацю Олени Думи з колишнім головою Кримського управління СБУ Олегом Кулінічем. За даними Transparency International, Дума просувала інтереси потенційного держзрадника Кулініча на Чернігівщині, хоча жодного кримінального провадження стосовно її залучення наразі не зареєстровано.

Більше того, Олена Дума у 2019 році брала участь у пресконференції спільно з донором Рудольфа Джуліані Семом Кісліним, де дискредитовувала теперішнього президента США Джо Байдена і саму державу Україна.

Олена Дума на пресконференції з Семом Кісліним / Фото скриншот з відео

Тепер Олена Дума має всі шанси очолити державний орган, який буде розпоряджатись конфіскованими російськими і білоруськими активами. Тут йдеться не лише про корупційні ризики, а й про державні інтереси.

Ми щодня бачимо інформацію від СБУ про затримання ворожого агента, який зливав ворогу позиції Сил оборони України. Ми продовжуємо боротись проти агентів російського впливу в інформаційному полі. Однак дуже рідко ми бачимо інформацію про те, як правоохоронні органи знешкодили російських агентів серед українського бізнесу. А вони є. Бо якщо економічний фронт забезпечує фінансування держбюджету податками, то природно, що в економічному тилу ворог має своїх людей, які на нього приховано (або неприховано) працюють.

На кого роками працював "Мотор Січ" Богуслаєва?

Це найяскравіший кейс, бо йдеться не лише про економіку, а й про оборону України. Голова підприємства "Мотор Січ", тричі народний депутат Владислав Богуслаєв звинувачений у колаборації та пособництві державі-агресору. Богуслаєв зі спільниками постачали товари військового призначення для російської штурмової авіації.

Богуслаєв постачав товари військового призначення для ворожої авіації / Фото колаж 24 Каналу

При цьому зʼясувалося, що В'ячеслав Богуслаєв є громадянином Російської Федерації – російський паспорт в нього з 2000 року. Щоправда, це не завадило йому обиратись до українського парламенту і бути членом парламентського комітету з нацбезпеки і розвідки за часів Януковича.

Чи були позиція і проросійські симпатії Богуслаєва секретом для українських правоохоронців? Ні. Він продовжував впливати на "Мотор Січ" і після початку російської інвазії у 2014 році. А під час повномасштабної війни взагалі наказав підлеглим розібрати на запчастини гелікоптери Мі-2, блокував передачу техніки українській розвідці. Богуслаєва затримали тільки наприкінці жовтня 2022 року, через вісім місяців великої війни. Збитки від його діяльності все ще зʼясовує слідство.

При цьому Мотор Січ – найбільший в Україні виробник моторів для вертольотів, літаків, крилатих ракет та газотурбінних електростанцій. За підсумками 2021 року Мотор Січ була 55 в топ-100 за версією Forbes. Перед повномасштабною війною компанія за керівництва Богуслаєва невпевнено балансувала між США і Китаєм з відвертим тяжінням до останніх. І виходячи з інформації про громадянство і діяльність керівника, стає зрозуміло, що не просто так.

Ігри у банкрутство Царьова і паперова залежність від Росії

В активному полі зору українських правоохоронних органів вірний прибічник Росії Олег Царьов опинився в 2015 році. По ньому є судові вироки, а з початку повномасштабної війни – нові підозри у державній зраді. Російський паспорт Царьов має з 2015 року, хоча і заперечує.

Олег Царьов / Фото скриншот з інтерв'ю "ШТО"

Однак не менш цікавою є проросійська діяльність Олега Царьова ще до його політичної діяльності в Партії регіонів. Йдеться про першу декаду 2000-х і Дніпропетровську паперову фабрику, яку Царьов фактично очолював з 1998 року.

Дніпропетровська паперова фабрика була єдиним в Україні виробником офсетного паперу. Природно, що справи в підприємства, в якого немає конкуренції, йшли добре. До 2008 року фінансові показники були більш, ніж позитивні. Але компанія збанкрутіла. Внаслідок цього банкрутства Україна стала повністю залежною від постачання російського паперу і друкованої продукції.

Вже у 2014 році суд стягнув з Дніпропетровської паперової фабрики понад 45 млн грн заборгованості на користь російського ВТБ Банку. Це були кредити для ТОВ Торговий дім “Маринель” (теж з орбіти Царьова), де паперова фабрика була поручителем.

Овчиннікова та Погожев: окупація української металургії – десант з Сєвєрсталі

У середині 2000-х у великих російських холдингах почалась мода на російських топ-менеджерів. Тоді це пояснювалось так: на російському ринку багато великих промислових підприємств, а відповідно – і фахівців, які знають, як ними управляти. При цьому такі фахівці могли поєднати західні підходи міжнародних корпорацій і пострадянські реалії.

Однак після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року великі українські компанії почали прощатися з російськими топ-менеджерами. Це було непублічно, але наполегливо. Та пішли не всі.

Натепер в найбільшій металургійній компанії України в Метінвест досі працює Членкинею Правління, директоркою з економіки та розвитку бізнес-систем російська громадянка Ольга Овчиннікова. Вона разом з ще одним російським громадянином Олександром Погожевим (до квітня 2022 року також Членом Правління, операційним директором Метінвест) зробила карколомну карʼєру в російському гіганті Сєвєрсталь, звідки перейшла у 2012 до українського металургійного гіганта.

Погожев та Овчиннікова / Фото колаж 24 Каналу

Головними завданнями таких російських агентів під прикриттям, які ховаються по різним закордонним юридичним активам великих компаній – не розвивати українську економіку, а робити її слабшою, неконкурентною російським і робити більш залежною від Росії.

При цьому компанія Метінвест є базовим елементом економіки України та забезпечує 5,0% ВВП, валютні надходження до держави та до 69% доходів бюджетів у регіонах присутності.

Монополії Фірташа і залежність від російського газу та кредитів

Українці добре памʼятають паливну кризу 2022 року. Причини в країні, де триває повномасштабна війна, очевидні – бойові дії, розбомблені НПЗ та нафтобази і… заборона імпорту пального з Росії. Адже до 24 лютого 70% нафтопродуктів йшли до України з Росії та Білорусі.

Від початку 2000-х російські компанії скуповували українські НПЗ. Так Роснєфть отримала Лисичанський НПЗ, Лукойл – Одеський. Обидві компанії відверто шантажували Україну: або Київ доєднується до Митного союзу, або підприємства зупиняються. До 2010-го року обидва зупинились.

Газовий шантаж – відома російська класика. Її жертвою став навіть Дмитро Фірташ. Хімічний гігант Ostchem зобовʼязаний своїми здобутками дешевому російському газу і безлімітні кредити від Газпромбанку.

Дмитро Фірташ / Фото 24 Каналу

У 2022 році Ostchem скоротила виробництво на 70% через наслідки повномасштабного вторгнення Росії, руйнування самих підприємств та енергетичної інфраструктури. Але проблеми холдингу через російську залежність почалися задовго до великої війни. Тільки у 2019 році уся група Ostchem Holding Limited заборгувала росіянам за кредитами 5 мільярдів доларів, а їх майно у заставі Росії.

Спроби Росії завоювати Україну почалися задовго до 2014 року. З кінця 90-х росія цілеспрямовано почала чинити мʼякий вплив малими кроками. Це завоювання через культуру, пісні, кіно, книговидавництво і бізнес. І український комплекс меншовартості зіграв проти нас: компанії наймали російських менеджерів на усіх рівнях і в усіх галузях.

Ми дорого платимо за цей російський вплив і все ще повільно реагуємо на російську загрозу в економічному нашому тилу.