Медики на грани: какова ситуация в COVID-госпиталях

Добре, коли є шанс і можливість на порятунок

На передовій ситуація дуже складна. Кількість кисневих ліжок по всіх столичних "ковідних" лікарнях критично зменшується. Хворі надходять і надходять. Важкий COVID-19 погано лікується амбулаторно.

Важливо! Дуже хороші новини зі США для українців: про нові випробування вакцини AstraZeneca

Медичні працівники на грані морального та фізичного виснаження. Триматись в такому режимі та навантаженні другий рік поспіль на межі людських можливостей. Все частіше видно на обличчях колег тривожні погляди, апатію та невимовний сум. На цьому фоні дуже боляче чути різкі випади, начебто ми навмисно "придумали" чи "затягнули" цю епідемію, щоб заробляти гроші. Дивно усвідомлювати, що може навіть сформуватись така думка про людей, які другий рік живуть не своїм життям…

Що в нас зараз на передовій?

Які особливості наразі спостерігаємо?

Є хороше, є і погане. Погане, звісно, що хворих дуже багато. І є важкі кисневі хворі, які без стаціонарної допомоги не мають шансів на порятунок. Але такий шанс і можливість у них є. Госпіталь, в порівнянні з минулим роком, набагато краще оснащений. Всі ліжка кисневі. Медикаменти в достатку. І є досвідчений персонал. Стомлений, змучений, але обізнаний у своїй роботі.

Позитив лежить в іншому ракурсі, більш глобальному:

1. У нашому стаціонарі хворіють виключно ті, хто не хворів раніше. Це дуже важливо для розуміння того, що відбувається з епідемією COVID-19 в світі загалом.

2. Ті, хто вже перехворів, міцно захищені від повторних заражень. Ніякого надходження "повторників" (повторно хворих на COVID-19 – прим. ред.) немає. Щоб там не писали на просторах фейсбуку, у нас таких хворих немає. Десь хтось хворіє, звісно, другий раз, але кількість таких хворих мізерна. І вони, мабуть, хворіють не важко. Адже в стаціонарі таких хворих я не бачу.

3. На перший погляд здається, що питома вага госпіталізованих хворих без супутніх хвороб побільшала. Але дійсно важкі хворі – це хворі не просто з COVID-19. А з цілим букетом хронічних захворювань. Можливо, зимовий авітаміноз та імунне виснаження теж відіграють свою роль. Разом з циркулюючими новими штамами все це дає такий значний приріст нових пацієнтів.

Надія є, але ми вже не покладаємось на МОЗ

Оскільки хворіють лише ті, хто ще не хворіли на COVID-19 раніше, можна припустити, що це досить швидко закінчиться. Треба протриматися три тижні чи місяць і епідемія знову зійде на мінімальний рівень. По аналогії з ситуацією жовтень-грудень 2020.

Є припущення, що перехворілі на умовний "уханьський" штам разом з хворими зараз на "британський" та інші штами нарешті завершать формування повноцінного колективного імунітету і до початку літа все стане на свої місця.

Головне завдання наразі – своєчасно та повноцінно надавати допомогу важким хворим. Як місто (країна) впорається з цією задачею – залежить від багатьох чинників та багатьох відповідних структур.

Рекомендуємо! Вакциновані і щасливі: яким буде 2021 рік для бідних країн

А ми свою роботу сумлінно виконуємо, не дивлячись на шалене навантаження, втому та відсутність нових сил. Міністерство охорони здоров'я за рік так і не залучило нових кадрів до роботи з коронавірусом. Розмови-балачки про стадіони та мобільні шпиталі без медиків лише для картинки...

Бережіть себе! Тримаймося.