Чому загинули бійці "Азову" під Новолуганським: дві версії розслідування

Цензор.нет провів розслідування обставин загибелі "Азовців". В полку наводять факти, що їх товаришів накрила батарея росіян, яку вони своєчасно помітили у забороненій для розміщення артилерії зоні, та вимагали знищити починаючи з 27 травня. Але дозволу на знищення цілі артилерія ОТУ та "Азова" від командування ООС, за словами "азовців", не отримала.

Читайте також: Українські захисники поранили 10 окупантів та знищили їхню військову техніку на Донбасі

Проте командування ООС такі звинувачення повністю відкидає, та заявляє, що діяло згідно з обстановкою і адекватно, і представило свою версію подій. Очевидно, необхідно провести закрите службове розслідування цієї ситуації, і довести результати до армії.

Отже, розглянемо ситуацію та зробимо висновки по порядку.

Командувач ООС Олександр Сирський зробив дуже виважену заяву по подіях:

"Командування об'єднаних сил, зі всією повнотою відповідальності, заявляє, що командири підрозділів об'єднаних сил мають та постійно використовують право застосовувати зброю по противнику за своїм рішенням в разі виникнення загрози життю особовому складу та цивільному населенню, а також виникнення загрози втрати нашої території.

Зброя застосовується адекватно, виходячи з характеру та ступеню загрози.

Наголошуємо на тому, що вогонь російських окупантів ніколи не залишається безкарним.

Нагадуємо, 7 червня після півночи противник відкрив артилерійський вогонь по позиціям підрозділів Національної гвардії в районі населеного пункту Новолуганське.

Внаслідок ворожого обстрілу загинуло двоє воїнів та одинадцять бійців отримали бойові травми та поранення різної важкості".

Командувач ООС Олександр Сирський

Треба відмітити, що прес-офіцер "Азову" з позивним "Нікополь" у своєму виступі у ЗМІ підтримав виступ командування ООС та офіційну версію:

Заборони на застосування зброі в ООС, як і сказав командувач, дійсно не існує, і свідченням тому є відео ураження противника. Але... Але потім, як повідомили джерела Цензор.Нет у командуванні полку "Азов", після цього виступу "Нікополя" виправили і його позиція змінилась.

Джерела у "Азові" стверджують, що події відбувались таким чином:

"Замасковану батарею Д-30 противника, яка знаходилась в районі вогневих позицій та була приведена в бойове положення (що заборонено Мінськими угодами) було виявлено засобами розвідки БТГр Азов ще 27.05.2019. Про це одразу було повідомлено вищому командуванню. Щоденно від "Азову" надходили запити на відпрацювання по батареї ворога з метою збереження здоров'я та життя особового складу, оскільки ця батарея у будь яку мить могла нанести вогневе враження по нашому підрозділу, що власне і сталось 7.06 о 00:22. Дистанція до противника була приблизно 12 кілометрів. Відпрацювати по противнику не було до 06.06.

07.06. в 00:22 розпочався бій який тривав 3,5 години. Після вогневого ураження противника яке сталось в 00:22 на 10 хвилині бою "Азов" зазнав втрат – загинуло двоє бійців. Батарея Д-30 "Азову" на момент обстрілу наших позицій здійснювала марш, не порушуючи умов відведення за Мінськими домовленостями, але після нападу була приведена до бою та був відданий наказ на ураження. Батарея Д-30 дала бій, де противник зазнав втрат в живій силі та техніці.

Читайте також: Рішення про економічну блокаду ОРДЛО: владі неважливо на чому заробляти

Нещодавно у нас виникла ситуація з розгортанням російської батареї Д-30, яка порушила умови Мінських угод та була вчасно помічена та накрита нашою артилерію. На ці дії ми отримали дозвіл, і тому випередили противника, таким чином для українських бійців все закінчилось благополучно, а ворог поніс втрати.

В даному випадку такого дозволу "Азов" не отримав, і загинули наші бійці.

Чи Українська армія повинна чекати поки ворожі снаряди будуть влучно попадати в ціль, що приведе до безповоротних втрат, чи буде знищувати заздалегідь виявлених терористів, які порушують мінські домовленості, та направляють заборонені Мінськом види озброєння в наших солдатів?

Ми переконані, що наявність заборонених за мирними угодами видів озброєння має каратися негайно".

У мене нема наразі підстав вважати, що командувач ООС Олександр Сирський надав недостовірну інформацію. Але ми маємо дізнатись правду, бо існують різні погляди на трагічну та важливу подію, і є суспільний резонанс.

Цензор.Нет звернувся до джерел у штабі ООС, щоб зрозуміти яка була логіка давати дозвіл на знищення російських гаубиць у травні, і не давати зараз у червні? Чи були прямі заборони не відкривати вогонь?

"Не маємо права коментувати складну тактичну ситуацію в районі Новолуганського. Скажимо так – дії полку "Азов", які широко транслюються у ЗМІ, не могли не викликати уваги противника, який теж дивиться медіа.

Щодо дозвілу на відкриття вогню – дистанція до противника була значна, більша ніж у травні. Треба було підключати артилерію 152 мм. Це завжди вирішувалось важко за останні роки війни, і не тому тільки, що це хтось забороняє, а й тому, що це викличе дії противника у відповідь. І тоді можливі нові жертви, бо у противника теж працює важка артилерія, і вони можуть працювати вже не з 12 км, а з 20, і ми їх тоді взагалі нічим не дістанемо.

Разом з тим, логіку "азовців" розумію – якщо ворог порушує правила, його треба негайно карати. Але – в наших умовах це потребує значно більшої бойової активності, в порівнянні з тим, як ми діяли останні роки. Треба ухвалювати рішення – ми намагаємось замиритися, або ми працюємо на знищення усіх порушників Мінських угод? Це питання не вирішено, це політика, і це зараз проблема нового Верховного Головнокомандувача та нового начальника Генштабу. Було б справедливо, якби вони провели розслідування, заслухали покази та прийняли рішення, як діяти далі.

І ще, варто звернути увагу, що бійці "Азову" загинули на одній з нових позицій, яка не була обладнана захистом, бійці розміщувались у траншеї. Якщо б на позиції був облаштований належним чином бліндаж, то люди б мали набагато більші шанси вижити. На це треба звертати, увагу, коли висуваєшся на нові позиції, де висока вирогідність обстрілу".

Читайте також: Кривонос: Якщо не стріляти у відповідь, то нащо та війна?

Які варто зробити висновки?

1. 5 років ми ведемо гібридну війну, було оголошено 19 разів про припинення вогню, і кожного разу їх порушують російські війська. Насправді, за останні роки, коли фронт став стабільним, питання нанесення вогневого ураження по виявленим цілям, був предметом розмірковування у штабах. Дуже часто з ураженням цілей зволікали, або взагалі отримували відмову відриквати вогонь. На жаль, це наша сумна практика.

Тільки резонанс, який викликала зміна влади в Україні, зараз викликав таку величезну увагу до цієї трагедії. І нова влада вже не має морального права так само як було раніше робити вигляд, ніби нічого особливого не відбулось. За кожне життя, за кожну трагедію має визначатись відповідальність та вживатись заходи по недопущенню або мінімізації можливості повторення.

2. Ми маємо дві версії подій, в кожній є своя логіка. Щоб зрозуміти що саме трапилось, потрібно, на мій погляд, професійне службове розслідування, закрите, звичайно. Але його висновки мають бути доведені до армії по службових каналах.

Через загибель людей це питання стало принциповим – керівництво країни, начальник Генштабу Руслан Хомчак та командувач ООС Олександр Сирський мають дослідити усі обставини. Треба покінчити з невизначеністю – будь-які російські сили – артилерія та танки, які заборонено висувати у 30-кілометрову зону до фронту, мають знищуватись при першій нагоді, як порушники Мінських домовленостей. Інших варіантів дій бути не може, інакше можлива знову загибель наших людей.

3. Україні потрібна стратегія війни, яка б відповідала гібрідним умовам, де було б чітко визначено, якими силами та засобами ведеться війна на фронті, в яких випадках та як саме ми маємо реагувати на загрози на фронті. Реагування на загрозу має відбуватись максимально швидко і в реальному часі.

Серед іншого важливого – має бути налагоджена єдина система усіх видів розвідки, зокрема артилерійської розвідки та застосування по виявленим порушникам Мінських угод.

4. Бійці на фронті мають відчувати – життя людини, захисника України – це найвища цінність. І це не може бути статистикою. Ми маємо чесно дивитися в очі загиблих – для цього з кожної трагедії треба негайно робити професійні та адекватні висновки. Якщо жити по-новому – то треба і захищати Батьківщину по-новому. Заради майбутнього та заради пам'яті Героїв...

Читайте також: Ще одна гучна петиція з’явилася на сайті президента: українці вимагають звільнити Кучму