Підозрювані у вбивстві Шеремета: якими можуть бути наслідки для українців

20 декабря 2019, 18:00

12 грудня пройшли обшуки у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета, який загинув 20 липня 2016 року унаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. В цей же день МВС провело брифінг та назвало імена підозрюваних у справі.

Це військова Яна Дугарь, дитячий хірург Юлія Кузьменко, музикант та сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко.

Читайте также: Нормандська зустріч – зрада чи перемога: що вдалось зробити Зеленському

Докази причетності підозрюваних до вбивства Шеремета

Під час брифінгу представники МВС розклали ролі підозрюваних, спираючись на такий перелік доказів:
► висновки чотирьох експертів щодо підозрюваних, які суперечать один одному: у психологічній експертизі йдеться про ідентичність людей на відео, портретна їх таким не називає, а британська експертиза ходи вважає докази "умовно-достатніми".
► також ознакою вини вважається те, що у частини підозрюваних в ніч перед убивством було вимкнено мобільні телефони.
► крім цього, Антоненко, як і один зі зловмисників, мав на одязі схожий, однак не ідентичний малюнок.
► у якості доказів представили уривки телефонних розмов, які хоч і не характеризують найкращим чином частину підозрюваних, але напряму навіть не стосуються справи.
► те, що Антоненко жив поблизу місця злочину, теж вважають доказом.

Стало відомо, що Яна Дугар, яку звинувачують у фотографуванні камер спостереження, у той час була на Сході. В Антоненка, на відміну від підозрюваного з камер спостереження, є татуювання, а також борода іншої форми. Експертиза не дала змоги в точності ідентифікувати ні фігуру, ні обличчя підозрюваних.

Що відомо про загибель Павла Шеремета?Журналіст Павло Шеремет загинув внаслідок вибуху його авто 20 липня 2016 року в місті Київ. Саме авто належало Олені Притулі – цивільний дружині журналіста та керівниці видання "Українська правда". На сьогодні слідство відкинуло всі версії скоєння злочину, окрім "вбивства з метою дестабілізації ситуації у країні шляхом ліквідації відомої особи".

Правоохоронці звернулися до британського експерта, у висновку якого йдеться про те, що фактично всі дії з підготовки та вибуху могла робити одна жінка. Натомість у поліції підозрюють двох.

Усе це виглядає недостатньо переконливо, щоб взяти і засудити за вбивство п’ятьох людей. Аваков постійно заявляв, що не може показати всю доказову базу. Але те, що стало відомо, помножене на рівень недовіри до міністра внутрішніх справ викликало у багатьох швидше гнів, ніж довіру. У підсумку Антоненка та Кузьменка відправили в СІЗО, а Дугар – під домашній арешт.

Підозрювані у вбивстві Павла Шеремета / Інфографіка 24 каналу

Версії поліції

При цьому основна версія мотиву – це дестабілізація ситуації в державі шляхом вбивства відомої особи. Антоненко нібито захопився ультранаціоналістичними ідеями, величчю арійської раси та вирішив вбити білоруса, щоб дестабілізувати ситуацію у воюючій країні.

Це не жарт, а реальне звинувачення, через яке людина може опинитися за ґратами років так на 20.

Хоча раніше основними версіями щодо причини злочину називали професійну діяльність, а також неприязні стосунки та участь російських спецслужб. Сам Аваков не виключав, що до цього може бути причетна Росія.

К теме: Навіщо вбили Павла Шеремета: версії слідства

Петро Порошенко

Експрезидент Петро Порошенко говорив, що розслідування вбивства журналіста Шеремета продемонструє якість роботи українських силових структур.

Хатія Деканоїдзе

Справою честі для поліції розкриття вбивства Шеремета називала екскерівниця Національної поліції України.

Володимир Зеленський

У жовтні президент України говорив, якщо не буде результату до певного терміну, тоді відбудеться зміна керівництва. Багато журналістів казали, що Арсен Аваков знаходиться на випробувальному терміні, тож залишиться він чи ні залежить від його здатності розкрити резонансні злочини.

І зрозумійте правильно, я не є слідчим органом, щоб зі 100% впевненістю казати, що обвинувачені винні чи навпаки. Я просто бачу частину матеріалів, які показали суспільству, і стверджую що вона є недостатньою, щоб так безапеляційно звинуватити людей у настільки страшному злочині.

Я от взагалі не виключаю, що усіх, чи частину фігурантів суд виправдає і відпустить уже найближчими місяцями, однак наслідки того, що сталося, залишаться.

Наслідки затримання підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета

Першим із них уже стала дискредитація волонтерів та ветеранів. Частина суспільства може і не дізнатись, чим закінчиться справа, але запам’ятає, що волонтери та ветерани – це неадеквати, які хочуть підривати машини у центрі Києва, бити по ньому градами і викрадати людей.

Гебельс називав цей пропагандистський прийом методом гнилої риби. Коли ти вже і не пам’ятаєш що чув про людину чи групу, ти пам’ятаєш лише, що з ними щось не так.

Цей прийом гарно відомий самому Авакову. Проти нього так працювали росіяни, розповсюджуючи, зокрема, фейки що він педофіл.

Арсен Аваков

Другий і значно гірший наслідок полягає в тому, що він остаточно активує конкретний сценарій у головах частини навколо воєнного суспільства.

У блискучої і безпрецедентної передвиборчої кампанії Зеленського був серйозний недолік. З одного боку, вона своєю неконкретністю давала можливість більшості громадян самостійно додумувати його наміри.

Прихильники Зеленського на Сході хотіли від нього виконання одного переліку вимог, і, оскільки він не артикулював зворотного, вважали, що так і буде. Прибічники на Заході України домальовували потенційним діям щось кардинально протилежне. Саме це і дозволило йому отримати значні результати на двох виборах поспіль.

Можна сказати, що кожен виборець голосував за свого персонального Зеленського.

А з іншого, були люди, які не підтримували чинного президента, або перестали підтримувати з часом. І саме вони заповнювали інформаційний вакуум зовсім не позитивними домислами.

У 2014 році в суспільстві було багато страху. Люди, які давали нам гроші на армію, просили не вказувати своїх прізвищ у звітах. Ми всі уже бачили поразку здобутків одного Майдану, і розуміли – немає гарантій, що це не повториться.

Більшість пов’язаних з війною людей хоча б раз замислювались над тим, що буде, якщо ми програємо. Якщо військовим чи політичним шляхом Росія захопить владу в Україні і приведе в уряд своїх маріонеток. Якщо те, що ти допомагав армії чи воював, стане причиною численних проблем та негараздів.

Кожен військовий хоч раз уявляв, що буде, якщо відверто антиукраїнські сили, які гіпотетично дорвуться до влади, розпочнуть репресії. Військові та волонтери опиняться на лавах підсудних, а ті, хто розпалював цю війну, повернуться і будуть їх цькувати та судити.

Просто уявіть, як щоночі сниться сон, де вам стріляють в спину. І тут в реальності ви чуєте лязгання зброї позаду, або читаєте, що в місті почали убивати людей саме в такий спосіб.

Це як фобія. А людина, яка має фобію, боїться, що вона може стати реальністю, і вже не зможе ніколи спокійно сприймати будь-які ознаки цього.

Ставлення українців до Зеленського

Зеленський переміг на виборах. Однак він недостатньо зробив для того, щоб пов’язана з війною частина суспільства йому повірила. Значна частина українців тривалий час шукала підтверджень, що він є антиукраїнським агентом, який намагається нас усіх віддати на поталу ворогу.

До цього призвели:

► і його неконкретна, чи іноді відверто невдала комунікація у безпекових питаннях під час передвиборчих перегонів.

► і критика його політичних опонентів.

► і повернення в Україну одіозних чиновників часів Януковича.

► і відверто антиукраїнські заяви олігарха Коломойського, з яким пов’язують Зеленського.

Значна частина суспільства переконана, що Зеленський, у кращому випадку, не здатен керувати країною, а в найгіршому – погано приховує наміри продати державу ворогу.

Володимир Зеленський

Саме цей сегмент населення складає значну частину тих, на кому зараз тримається наш східний фронт. Це люди, без яких ми б усі давно сиділи по бомбосховищам.

Для частини з них пресбрифінг МВС, на якому прозвучало непереконливо аргументовано звинувачення проти військових і волонтерів – це те саме, що вони бачили у нічних жахах. Це остаточне розділення світу за ознакою свій-чужий, де чужий – це ворог, з яким треба боротися уже не на життя.

Дивіться брифінг про розслідування справи вбивства Павла Шеремета:

У мене, як і в багатьох, викликають великі сумніви аргументи обвинувачення. Але ще більші сумніви виникають щодо того, як вони були подані.

Про справу Бабченка

Ми уже бачили справу Аркадія Бабченка, яка зганьбила на весь світ нашу владу та Службу безпеки. Після дуже скандальної зав’язки і публікації переліку потенційних жертв, усе перетворилось на фарс. Люди зі списку відверто не вірили і глузували з того, що сталося.

Аркадій Бабченко

Натомість організатора замаху суд просто відпустив за станом здоров’я. Тобто, ми перекреслили всі етичні стандарти, обманули світ, потім воскресили Бабченка, щоб у результаті ганебно дискредитуючи самих себе випустити єдиного заарештованого в цій справі. Зрештою і голова Служби безпеки, і його керівник уже позбулися своїх посад.

Та чи не здається вам, що тут може бути те саме? І що наше суспільство більше не вірить у план "Шатун" та іншу маячню правоохоронців. Що воно не готове довіряти сумнівним доказам, особливо якщо вони знайдені через майже три роки і під тиском Офісу президента? Найголовніше, що українці і без цього вже ідентифікували частину чинної влади як чужих і ворогів. Це саме ті, хто в той чи інший спосіб захищали нас від російських військ останні п'ять років.

Я не стверджую, що всі звинувачені невинні. На мою думку, докази їхньої провини були непереконливими. Тож маю всі підстави вважати, що частина з них після кількох принизливих місяців у слідчому ізоляторі вийде на волю, як це часто буває в Україні.

Дивіться відео про затримання підозрюваних у вбивстві Шеремета:

Тим більше я не стверджую, що всі волонтери та ветерани святі. Я багато разів казав, що це відповідальність держави, суспільства та їхніх колег – не дати їм перетворитись на кримінал, як свого часу це відбулося з частиною афганців. Те, що звинувачення в умисному убивстві в такий спосіб та ще й за змовою – це дуже серйозно, і воно потребує значно потужнішого фактажу.

А ще я переконаний, що в цій країні саме армія, волонтери та церква є трьома інститутами, яким люди довіряють найбільше. Тож перед тим, як звинувачувати їх у такому, потрібно ретельно подумати, чи точно ти не помиляєшся.

Бо якщо з церкви винести всі ікони, а священника звинуватити у зґвалтуванні дітей – вона перестане бути церквою і може перетворитися на сарай.

Тому, якщо провина звинувачених на чесному і неупередженому суді буде доведена, вони мають понести своє покарання. А якщо ні, то я вже не знаю, що ще має трапитися, щоб в Україні нарешті з’явився інший міністр внутрішніх справ.

Але щось мені підказує, що частину звинувачених в результаті відпустять, а міністра не чіпатимуть. Оскільки Україні потрібні такі-от міцні господарники з антирейтингом рівня Кернеса та Медведчука, пов’язаними приватними силовими структурами і жагою до влади рівня латиноамериканських диктаторів.