Саміт Україна-ЄС: реакція та коментарі

З однозначно позитивних результатів: зона вільної торгівлі із ЄС запрацює із нового року; Україна вже зовсім скоро отримає нову програму фінансової допомоги; очільники ЄС планують докласти зусиль для звільнення українських заручників з полону Росії. З не зовсім позитивних: ані безвізовий режим, ані миротворців на сході Україна найближчим часом не отримає, перспективи членства в ЄС виглядають прогнозовано примарними.

ЄС передав м'яч Україні

Оцінювати результати подібних зустрічей – справа невдячна, оскільки чіткі рамки та критерії ефективності заявлених пунктів саміту встановити неможливо. Сам факт того, що саміт відбувся – це вже позитивно. Навіть, якщо на ньому в черговий раз прозвучали вже звичні нам заявки про підтримку України, її територіальної цілісності та спроб реформування держави. Та і більшість пунктів, які розчарували українців, не є остаточними – вони відкривають простір для роботи на перспективу. А роботи багато.

Офіційний представник МЗС ФРН Мартін Шефер із дипломатичною тактовністю пояснив, що зараз Києву доводиться надолужувати згаяний час. "Ми з повагою ставимося до тих кроків у напрямі реформ, які протягом останніх місяців вживають в Україні, але треба чесно визнати, що вжитих заходів ще недостатньо". За словами Шефера, це розуміють і в Києві.

Голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук в ефірі каналу "24" пояснив, що треба відрізняти дипломатичну ввічливість, слова, які говорять на камеру, та дії, за якими розцінюють, наскільки ефективно здійснюється євроінтеграція. "Якщо подивитися по діях, на жаль, більше є сигналів стурбованості і "дзвіночків" українській владі, що пора робити нарешті реальні зміни та реформи", — сказав він.

До цієї ж думки дійшли і оглядачі видання The Wall Street Journal, які зазначили, що європейські політики констатували: Київ не виконав домашнє завдання.

"Високопоставлений чиновник ЄС заявив, що Юнкер передав Порошенкові односторінкове резюме з перерахуванням завдань, які Київ має виконати, щоб переговори привели до успіху. Вони включають в себе введення біометричних паспортів, заходи щодо зміцнення безпеки кордону і по запобіганню та боротьбі з організованою злочинністю та відмиванням грошей", — вказано у матеріалі.

Сам же президент Європейської комісії пояснив, що питання членства в ЄС не є нагальним, при цьому Україна лишається країною, з якою у ЄС зараз встановлені привілейовані відносини.

Це не нейтральна нація, але нація-друг, з якою ми хочемо робити багато речей разом, і не прийнятно, щоб хтось заважав нам робити це,
— сказав він.

У свою чергу аналітик і засновник групи "Geostrategy" Володимир Денисюк у коментарі DW також зазначив, що наразі "м'яч на полі України", яка має продемонструвати ЄС поступ у впровадженні реформ.

Київ отримав хороші сигнали

При цьому, за його словами, саміт Україна-ЄС все ж таки дав ще один стимул для здійснення реформ усередині держави, де досі рух уперед тривав здебільшого з ініціативи знизу і завдяки активності громадянського суспільства.

"На жаль, немає ініціатив зверху, які би демонстрували відхід влади від корупції та вихід в цивілізований світ. Хоча нинішня зустріч не принесла жодних стратегічних проривів, вона була потрібна для розуміння позицій сторін", — вважає він.

Сторони ж, виходячи з озвучених заяв, налаштовані вельми позитивно. Як зазначив у коментарі "Главкому" екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко, Україна отримала хороший сигнал.

Ніхто не може нам завадити, коли ми досягнемо тих критеріїв, про які так чудово всі говорять, стати членом ЄС. Після того, як ми виконаємо всі критерії, немає жодних ні політичних, ні економічних, ні моральних підстав сказати нам "ні",
— сказав він.

Ще один важливим результатом, як пояснив ЛігаБізнесІнформ посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба, стало рішення направити в Україну оціночну місію. "Євросоюз поки не готовий до військового компоненту врегулювання конфлікту в Донбасі, але згоден оцінити потреби країни в цивільному компоненті. Це теж дуже важливий сигнал. Потрібно відзначити, що ЄС не відмовляє Україні у миротворцях і переговори тривають", — зазначив дипломат.

Про те, що в ЄС, попри пригальмовування реформ, все ж вірять у їхню перспективність, говорить і сьогоднішня заява Єврокомісії про виділення 110 млн євро на підтримку малого та середнього бізнесу. 70 млн євро будуть виділені в рамках спецпакету заходів з підтримки розвитку приватного сектора, яким передбачено підтримку малих і середніх підприємств у різних регіонах України, створення робочих місць тощо.

"Ці заходи є відповіддю на нагальну необхідність підтримати відновлення і розвиток української економіки", — вказано у повідомленні.

Крім того, цей пакет доповнять кредитні гарантії в розмірі 40 млн євро в рамках Інвестиційного фонду сусідства.

"ЄС робить свій внесок у відновлення економіки, зокрема, в регіонах, найбільш постраждалих від необхідності інтеграції внутрішньо переміщених осіб", — пояснив єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Йоганес Ган.