Шлях України до ЄС: як справи у боротьбі з корупцією?

За даними КМІС, сфера боротьби з корупцією є другою головною проблемою для нашого суспільства на думку українців.

Читайте також Від невизнання агресії Росії до повернення українських дітей: еволюція відносин України і ПАР

Більше за недоброчесність наших громадян турбує тільки російська агресія. Примітно, що саме викорінення корупції є головним нашим кроком на шляху до Європейського Союзу. Більшість рекомендацій нам, як країні-кандидату, прямо або безпосередньо стосуються цієї теми, тож і у проміжному висновку Єврокомісії цьому приділили чимало уваги.

Пропоную дослідити, де ми здійснили правильні кроки, а в яких аспектах боротьби з корупцією варто працювати далі.

Що вже виконано?

Якщо звертати увагу суто на боротьбу з корупцією та дотичні вимоги Єврокомісії, то наші партнери повністю нам зарахували такі критерії:

• створення комплексної антикорупційної бази. В цьому пункті передусім ідеться про ухвалення Антикорупційної стратегії та затвердження Державної антикорупційної програми на 2023 – 2025 роки та її виконання. Нехай до реалізації можуть виникати запитання, адже попередньо програма була розрахована на 2021 – 2025 роки, але сам факт того, цю вимогу ми виконали, вже тішить. Залік від екзаменаторів отримали – і це вже перемога;
• призначення керівників ключових антикорупційних відомств. САП та НАБУ своїх голів отримали після надання нам вимог у 2022 році, в інших структурах (НАЗК, ДБР) цієї проблеми й не було. Тому в цьому питанні сумнівів бути й не могло – виконано на 100%;
• покращення результатів у розслідуваннях, судових розглядах та винесенні судових рішень у справах про корупцію на високому рівні. У висновку відзначили активізацію у розслідуваннях та посилення співпраці між НАБУ та САП. Це стало можливим завдяки призначенню голів цих відомств;
• відновлення системи е-декларування чиновників та відкриття декларацій для громадян. Багатостраждальний законопроєкт прийняли саме завдяки тиску небайдужих представників нашого суспільства.

Цікаво Хто б міг подумати: яка країна першою розробила дрони-камікадзе

Що попереду?

У 10% криється найцікавіше, адже значна частина нашого шляху до євроінтеграції пролягає саме через зміни в антикорупційному законодавстві. Фактично є три головні критерії в цьому напрямку, які нам потрібно завершити.

1. Вилучити із Закону "Про запобігання корупції" положення, які обмежують повноваження НАЗК. Не секрет, що для максимальної ефективності антикорупційні органи мають діяти автономно, без жодного тиску влади та з мінімальною кількістю обмежень. Тож Єврокомісія наполегливо радить нам вилучити положення, що обмежують можливість НАЗК перевіряти майно, яке декларанти здобули до вступу на державну службу.

12 жовтня Верховна рада прийняла ініціативу про відновлення е-декларування, але в ньому є певні послаблення, якщо порівнювати з попереднім законодавством.

До прикладу, НАЗК не перевірятиме, у який спосіб декларант отримав квартири чи авто до того, як став держслужбовцем. Єврокомісія вимагає від нас надати більше можливостей НАЗК щодо таких перевірок.

Наразі Кабмін спробує виправити цю ситуацію своїми пропозиціями змін (№10262) до Закону. Згідно з ініціативою уряду, Раді пропонують прибрати положення, що зменшують ефективність механізму декларування активів. Чекаємо на голосування та, сподіваюся, підтримаємо парламентом цю ініціативу, аби відповідати вимогам європейських екзаменаторів.

2. Збільшити штат НАБУ, прокурорів САП та суддів ВАКС. Нинішнє навантаження на нашу антикорупційну систему є завеликим, тому така вимога є цілком логічною. Нещодавно було зареєстровано урядовий законопроєкт (№10203-1), який передбачає поетапне збільшення кількості співробітників НАБУ на 300 осіб (по сто протягом кожного з наступних років).

Зауважте Світова політика на берегах Тихого океану: яка позиція США і Китаю може загрожувати Україні

3. Удосконалити процедуру відбору Голови САП та її ключових посадових осіб. Ключова вимога до нас полягає в тому, аби надати максимум незалежності Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Наразі в Раді вже зареєстровані три законопроєкти щодо посилення самостійності САП: урядовий (№10060) та два альтернативних, однак жоден із них не є досконалим.

Хоча і всі надають САП статус окремої юридичної особи, право голові відомства самостійно визначати структуру та штат та оновлення правил відбору на посади заступників керівника САП та прокурорів. Наразі всі три законопроєкти перебувають на опрацюванні Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Кожен із них має право на життя лише за умов якісного редагування та вичитки.

Перспективи

Наразі я позитивно оцінюю виконання Україною вимог на вступ до ЄС. Не без помилок, але якщо взяти лише сухі факти (більшість рекомендацій виконані на 100%, іще три можна охарактеризувати як "у процесі виконання"), то маємо шанси остаточно закрити ці питання від Єврокомісії до кінця року, а початок перемовин планується на березень 2024 року.

Розслаблятися точно не час, але шанси виконати рекомендації ЄК на всі 100% доволі хороші. Більшість країн-представників Європейського Союзу не раз давали сигнали, що готові йти нам назустріч. Маємо відповідати злагодженою роботою в парламенті та в інших владних інституціях, тоді перспектива початку перемовин вже за кілька місяців буде абсолютно реальною.