Спецпроект "Крим.Реалії". Як змінилось життя і що далі чекає кримських татар?
Після анексії Криму, кримські татари немов повернулись у радянські часи. Їх переслідують, лідерам Меджлісу не дозволяють в'їжджати на територію півострова, забороняють проводити зібрання. Наступним кроком може бути депортація – впевнені вони.
Згадуючи депортацію 1944 року, корінне населення розповідає про великі втрати народу. Дорогою до чужини, в товарних вагонах поїздів загинуло багато людей. На чужій землі їх зустрічали непривітно, ставилися до них з острахом, а подекуди навіть зі зневагою.
Коли врешті повернулись на Батьківщіну, до Криму, тут теж чекали труднощі. Але попре все, вони лишились у ріднім краю.
Сьогодні, через те, що багато кримських татар ще на початку весняних подій, заявили про свою проукраїнську позицію, почався тиск на весь народ. Більш за все кримські татари обурені діями самопроголошеної влади півострова, яка на свій розсуд вирішує кому дозволити тут жити, а кому - ні. Люди кажуть, що недопущення на півострів національних лідерів, лише погіршує настрої серед кримських татар.
Єдине, що може зробити для кримських татар Україна – це звільнити Крим від окупантів
Так вважає лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв. Він розповідає, що з приходом нової влади, були припущення, що буде депортація, як в 44-му році. Але вони пішли іншим шляхом і створюють такі умови, що кримські татари змушені самі покидати півострів.
Кримсько-татарська мова зараз не функціонує. У кримських структурах влади йде чистка, раніше татар було не більше 3%, зараз і це вичищають. Натомість намагаються підібрати колабораціоністів серед кримських татар, які будуть говорити все правильно. Але з цим в них проблеми, – каже Джемілєв.
Він впевнений, що кримськи татар врятує лише звільнення Криму від окупації.
Люди просто зникають, навіть без висування будь-яких звинувачень. Регламентується що можна говорити, що ні. Попереджають редакторів, що їх чекає кримінальна відповідальність, якщо вони будуть використовувати певні вислови. Вже практично закрили Кримське агенство новин, усіх редакторів попереджають, що вони нестимуть відповідальність за певною статтею кримінального кодексу Росії за екстремізм, або розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Наприклад, за вживання слова "окупація", "анексія". Треба казати "добровільне приєднання", або "нові реалії", – розповідає Джемілєв.
З часів початку анексії, в Криму зникають люди
Ще в перші дні березня з центру Сімферополя був викрадений Решат Аметов, який наважився вийти на одиночний протест під українським прапором. Через декілька днів його знайшли закатованим і мертвим.
Досі невідомою залишається доля інших кримсько-татарських активістів Серана Зінедінова і Тімура Шаймарданова. Після анексії на собі відчули тиск і лідери кримсько-татарського народу, і нічого нового, як і за радянських часи – заборона в'їзду для Мустафи Джемілєва та Рефата Чубарова.
Може статися, що Аксьонов буде приймити рішення про депортацію цілих, компактних міст проживання кримських татар, прикриваючись піклуванням про російськомовне населення, – говорить керівник зовнішніх зв’язків Меджлісу кримсько-татарського народу Алі Хамзін.
Нинішня влада намагається заборонити кримським татарам проводити будь-які масові заходи.
За цей час в Сімферополі підпалили мечеть. У мусульманських медресе проводили обшуки із застосуванням сили та зброї. У місцевих медіа вже з'являється інформація, яка відверто намагається дискредитувати духовне правління мусульман Криму.
Російська влада налаштована на тотальний контроль
Російська влада налаштована на тотальний контроль Це її історична позиція, яку можна простежити протягом всього часу існування цієї країни. Вони бояться неконтрольованих людей, ідей, груп і робитимуть все, щоб мінімізувати їх вплив. Сьогодні у списку тих, кому заборонено в'їзд в Крим троє людей, але цей список може і збільшитися. Ми отримуємо тривожну інформацію щодо багатьох кримсько-татарських активістів, до них прискіпливо ставиться російська влада і не виключено що будуть застосовувати такі заходи, як не допуск на територію Криму, – пояснює директор Інституту Близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.