Станція "Академік Вернадський": факти, виклики та відкриття українців в Антарктиді

Безумовно, за 28 років роботи під українським прапором їх було чимало. У рамках спецпроєкту "33 моменти гордості" 24 Канал розповість про найпомітніші та найцікавіші з них. 

Дивіться також Піклування про довкілля та сталий розвиток: що для цього зробила Україна за період Незалежності

Нам є чим пишатися! Українці десятки років досліджують Антарктиду, вивчають магнітне поле Землі, фіксують кліматичні зміни та роблять багато іншого. Разом з брендом Nemiroff vodka, що зберігає відданість українському корінню, розповідаємо історії, які надихають та підсилюють нашу силу духу.

Nemiroff De Luxe. Визнаний у світі, гордий бути українським! That's my spirit!

Трохи про станцію

Уперше станція запрацювала в 1947 році під назвою "Фарадей". Тоді вона належала Великій Британії та проводила різноманітні атмосферні явища. У 1996 році цю естафету підхопили наші вчені, тому сьогодні ми маємо один з найдовших рядів безперервних метеорологічних спостережень в Антарктиді за всю історію.

Зараз там працює найсучасніша метеостанція, а можливості дослідження сягають від глибоких надр планети до найвищих шарів атмосфери. Україна здійснює в Антарктиді вивчення літосфери та фізики атмосфери, гляціологічні, геоморфологічні, біологічні, кліматологічні дослідження і метеорологічні спостереження.

Наші вчені також створили карти поверхні льодовиків на острові Ґаліндез і сусідніх островах.

Чим займається станція

Хоча "Академік Вернадський" має багато завдань, одним з основних є спостереження за кліматом. У такому місці, як Антарктида, де глобальне потепління відчувається особливо сильно, це має важливе значення.

• Кліматичні зміни, зокрема зміна температури та льодового покриву: вчені ретельно відстежують зміни температури повітря та води, товщину льоду, а також динаміку льодовиків. Це дозволяє оцінити темпи глобального потепління та його вплив на один із найчутливіших регіонів планети.
• Окиснення Світового океану: дослідники вивчають процеси окиснення Світового океану, які також пов'язані зі зміною клімату. Вони аналізують вплив цих процесів на морські екосистеми та біорізноманіття.
• Вивчення озонового шару та озонової діри: українські вчені беруть активну участь у моніторингу озонового шару та дослідженні причин його руйнування. Їхні дані допомагають оцінювати ефективність міжнародних зусиль зі збереження озону й оцінювати зміни в концентрації цього газу в захисному "куполі" Землі.

Пінгвіни Антарктики / Фото Тетяна Грипачевська на Unsplash

Не менш важливими є біологічні дослідження. Українці займаються моніторингом біорізноманіття, зокрема поширення мікроорганізмів та більших тварин, таких як пінгвіни, тюлені, молюски та інші. Це дозволяє краще розуміти адаптацію тварин і рослин до екстремальних умов та вплив кліматичних змін на морські екосистеми, а також виявити ознаки вимирання, якщо таке раптом почнеться.

Серед помітних відкриттів можна згадати такі:

• у 2003 році українські вчені знайшли новий вид антарктичних п'явок, предки яких мігрували звідси спочатку в Арктику, а потім знову повернулися в Антарктику, коли клімат став холоднішим і дозволив повторно перетнути екватор. Ця подорож зайняла у них мільйони років, але відповіді про те, чому так сталося, на жаль, поки немає. За цим відкриттям стоять українці Андрій та Сергій Утієвські, а також Роман Солод. Аналіз показав, що новий вид відокремився від своїх північних родичів приблизно 1,76 мільйона років тому під час плейстоцену. Він отримав назву Austroplatybdellina prodiga;
• у березні 2024 року світ облетіла новина, що в Антарктиді з'явилася рослина, якої там ніколи доти не було, – Marchantia berteroana. Це може бути ще однією ознакою екстремального потепління, яке спіткало континент в останні роки. Рослину знайшов Іван Парнікоза, завідувач відділу біології та екології НАНЦ, під час сезонної експедиції до північно-східної частини острова Дарбо. Вчені кажуть, що рослина, яка належить до печіночників, котрі "люблять тепло", розрослася до досить великих розмірів і вже закріпилася на місцевості;
• а вже у липні 2024 року стало відомо, що біля станції українські вчені знайшли 7 видів лишайників. Зокрема вперше виявлено африканське віслюче вухо або Umbilicaria africana, яке виявилось досить поширеним у цій місцевості, хоча раніше зустрічалося в інших місцях Антарктиди. Поряд із ним росте "напрочуд рідкісний" вид — кабаняче вухо або Umbilicaria aprina. Відкриття африканського ослячого вуха пересуває південну межу його поширення в Антарктиці на 300 кілометрів на південь. Обидва ці вухані є ендеміками, тобто не зустрічаються більше ніде у світі.

Також серед досліджень, які проводить "Академік Вернадський", є вивчення магнітного поля Землі, сейсмологічні дослідження, метеорологічні та атмосферні процеси, такі як хмароутворення та опади, дослідження океанічних течій, хімічного складу води, сонячно-земних зв'язків, ядерно-фізичні, медико-фізіологічні дослідження та багато іншого.

Станція "Академік Вернадський" / Фото Торстен Дедеріхс на Unsplash

Цікаві факти про станцію

• За час метеорологічних спостережень середня температура зросла на 3 градуси за Цельсієм.
• Станція "Академік Вернадський" розташована за 15 тисяч кілометрів від Києва.
• Робоче місце метеорологів – метеомайданчик за 100 метрів від будівлі станції. Коли сніг занадто високий, туди дістаються у снігоступах або на лижах.
• Вчені знімають показники 8 разів на добу за всесвітнім скоординованим часом: рівно опівночі, о 03:00, 06:00, 09:00, 12:00, 15:00, 18:00 та о 21:00. Фіксують температуру та вологість повітря, атмосферний тиск, хмарність, силу вітру, опади тощо. Отримані результати закодовують та відправляють до Всесвітньої метеорологічної організації не пізніше, ніж за 20 хвилин після знімання показників.
• Кліматичні дані з "Вернадського" використовують Український гідрометцентр, Всесвітня метеорологічна організація, Міжнародна океанографічна комісія, Міжнародне агентство з атомної енергетики, а також низка вітчизняних наукових установ. Тож можна тільки уявити, наскільки важливими є ці дані для всього світу.
• У 2020 році науковці української дослідницької бази "Академік Вернадський" прокинулися й побачили, що їхнє "біле довкілля" залите шокуючим криваво-червоним кольором. Дивлячись на ці кадри, можна було б подумати, що вони потрапили на знімальний майданчик фільму в жанрі горор, але справжня причина набагато менш драматична: це були водорості Chlamydomonas nivalis – крихітні й зазвичай зелені, вони можуть змінювати колір на червоний або помаранчевий, як пристосування до суворих умов середовища. Морський еколог Андрій Зотов з Національної академії наук України зробив знімки під час проведення досліджень на антарктичній станції. Західні ЗМІ назвали це "кавуновим снігом":

• Станція має свої традиції. Наприклад, кожна річна експедиція залишає наступній команді скриню з подарунками, яку потрібно відкрити аж через пів року. Раз на рік командир бази готує сніданок для всієї експедиції за попереднім замовленням. А щосуботи всі збираються в нарядному одязі на вечерю в барі Фарадей.
• Одного разу, вивчаючи підлідні річки льодовика острова Галіндез, учені знайшли величезну печеру, прорубану водою прямо в льоду.
• Крім того, недалеко від цього місця знайшли озеро, яке ховається під товщею льоду. Метою дослідження цього озера було не тільки встановити, як воно виглядає, а відібрати зразки води й подивитися, чи є в ньому якісь безхребетні, які існують в таких темних і холодних умовах.
• Станцію регулярно навідують пінгвіни.

На завершення

Присутність України у такій місцевості є надзвичайно важливою для світового наукового процесу. Не дарма свого часу британці, вибираючи, кому передати управління, зупинилися саме на наших учених, проаналізувавши, як вони працюють, та як використовують отримані знання. Варто зазначити, що конкурентом нам тоді була Південна Корея.

Усі ці дослідження є важливими не тільки для розуміння Антарктики, але й для глобальних наукових знань про Землю та її екосистеми.