Свій до свого і по своє: хто, з ким і заради чого об'єднуватиметься на виборах

Яка форма у нової платформи?

Днями про створення нової політичної платформи заявив нардеп від БПП Мустафа Найєм. За його словами, створення платформи (назва проекту поки не розголошується) розпочалося чотири місяці тому. "Ми зібрали наших помічників і почали методично, день за днем телефонувати, писати листи і зустрічатися з сотнями людей по всій країні з одним реченням: "Давайте разом створювати платформу з відкритим кодом", – поділився деталями парламентар на своїй сторінці у Facebook.

Він зазначив, що серед людей, які підтримали проект – регіональні лідери, громадські діячі і просто активні громадяни, "які запам'яталися нам за чотири роки роботи в парламенті".

Ми не питали, членами якої партії вони є. Ми не питали просто тому, що головними критеріями були спільні цінності, спільне бачення майбутнього, віра і (так!) неприкритий оптимізм, – додав Найєм.

За його словами, днями члени новоствореної платформи зібралися під Києвом і "три дні разом обговорювали плани, тактику і спільне бачення".

"Зрештою, у нас вийшла команда. Майже п'ятдесят чоловік, готових нести відкритий код далі – зібрати "своїх" по всій країні", – пише Найєм. У тегах до свого посту нардеп відзначив 15 осіб: його брат Масі Найєм, депутати Сергій Лещенко та Світлана Заліщук (БПП), помічник автора поста Микита Лисенко, волонтер Михайло Жирівський...

Невдалий об'єднавчий "шлюб"

Дмитро Добродомов і Анатолій Гриценко: дружба була недовгою

Якщо говорити про так зване демократичне політичне крило, то ще наприкінці весни про намір об'єднатися на основі єдиної партійної платформи, заявили нардеп Дмитро Добродомов ("Народний контроль") та екс-міністр оборони Анатолій Гриценко ("Громадянська позиція").

Хочу наголосити, що об'єднання демократичної опозиції не означає вливання однієї партії в іншу. Об’єднання говорить про створення спільної платформи, що дозволить подолати злочинну владу на всіх рівнях – від райадміністрацій до міністерств! Сьогодні, ми об’єднуємо зусилля та створюємо платформу "Народної довіри", аби не допустити повної узурпації влади Петром Порошенком та реваншу проросійських політичних сил. Саме тому ми готові проїхати всю країну та запросити до нас нові обличчя, професійні кадри та людей, які зможуть вносити якісні зміни,– не без ноток пафосу заявляв тоді пан Добродомов.

Але, як то кажуть, не пройшло і півроку, як претензійні об'єднавчі наміри розбилися об скелі амбіцій: і Гриценко, і Добродомов вирішили йти у якості кандидатів на президентські вибори. Їхні шляхи розійшлися як в морі кораблі. Після цього політики, які ще вчора били себе у груди, заявляючи про нову якість, розірвавши партнерські стосунки, зразу (як це по-українськи!) розкритикували один одного.

Читайте також: "Опоблок" і "За життя" створили спільну платформу і вирішують питання про єдиного кандидата

Коли союзник тримає за спиною ножа

Арсеній Яценюк і Петро Порошенко колись були союзниками

Дуже і дуже цікава ситуація склалася у стосунках між БПП та "Народним фронтом". Ще влітку в кулуарах подейкували, що політсила імені президента та "фронтовики" ведуть перемовини про похід на парламентські вибори однією колоною. Проте через складні стосунки між Яценюком та Порошенком (і далеко не лише, список можна продовжувати) ситуація "заморозилася". БПП не має бажання тягнути на своїх плечах політичну силу, рейтинг якої, згідно соціологічних досліджень, не дотягує навіть до 1%. Попри це, "Народний фронт" не збирається складати політичну зброю і, незважаючи на всі "ні", має на це підстави, які базуються на досить міцному адміністративному фундаменті. Судіть самі, які важелі сконцентровані в руках соратників колишнього прем'єр міністра Арсенія Яценюка.

По-перше, як не крути, сьогодні "Народний фронт" – друга за чисельністю парламентська фракція. Спікер Андрій Парубій та секретар РНБО – представники "НФ". По-друге, у "фронтовиків" – сім міністрів в уряді, один з яких – глава МВС в контексті виборів має особливо вагомий вплив. Якщо сюди додати той факт, що у Арсена Авакова, м'яко кажучи, непрості стосунки з Петром Порошенком, "фронтовики" можуть добряче попсувати нерви на виборах нинішнім союзникам з БПП. Тому президент та його парламентські соратники, як кажуть, приречені домовлятися з "Народним фронтом" та його лідером.

До речі, про нього – Яценюка. Наразі по всій країні з'явилися білборди із зображенням Арсенія Петровича та лозунгами: "Українська мова, кіно, пісня", "Зупинити дефолт", "Енергетична незалежність". Не потрібно бути великим технологом, щоб побачити, що ці меседжі абсолютно перекликаються зі слоганами чинного гаранта Конституції. В оточенні Порошенка кажуть, що білборди Яценюка неабияк роздратували діючого президента, адже грають вони фактично на одному електоральному полі.

Втім, не все так просто у датському королівстві. Один із депутатів "НФ" зізнався, що "фронтовики" затіяли гру-багатоходівку. Вони начебто (через відсутність яскравого лідера, окрім Яценюка, рейтинг якого залишає бажати кращого) не збираються брати участь у президентських перегонах, роблячи ставку на парламентські. Чому? Цілком очевидно, що їхня мета – провести якомога більше своїх "штиків" у Верховну Раду наступного скликання, аби грати якщо не першу, то й далеко не останню скрипку у майбутньому коаліційному оркестрі. А президентські перегони соратники Яценюка, начебто вирішили перенести, допоки екс-прем'єр остаточно не позбудеться шлейфу негативу та не наростить електоральні м'язи. Тому ситуація складається досить цікава: де-юре, не беручи участі у президентських перегонах Яценюк і компанія можуть добряче попсувати нерви Порошенку.

Екс-регіонали грають у показову єдність

Юрій Бойко і Вадим Рабинович "намолюють" собі рейтинг

Не менш цікава картинка складається у таборі, умовно кажучи, проросійських сил. "Санта-Барбара" ще та!

9 листопада співголова парламентської фракції "Опозиційний блок" Юрій Бойко і лідер партії "За життя" Вадим Рабинович у досить пафосній атмосфері підписали угоду про об'єднання опозиції і створення "Опозиційної платформи – За життя".

Те, що об'єднання Бойка і Рабиновича відбулося під тиском Кремля і під чуйною опікою Медведчука, цілком очевидно. Куди цікавіше інше – як відреагує на те, що відбувається, один із негласних лідерів колишніх регіоналів – Ринат Ахметов. Він володіє величезними ресурсами: фінансовими, медійними та людськими, в тому числі і власним потенційним кандидатом в президенти, в особі Олександра Вілкула, – констатує політолог Олександр Башун.

Справді, з експертом складно не погодитися, адже навіть сам "Опоблок" досить неоднорідний. Якщо одна частина ОБ чітко орієнтується на Юрія Бойка і Сергія Льовочкіна, то друга – на Рината Ахметова.

Тут цікаво, що угоду про створення "Опозиційної платформи" з Рабіновичем від "Опоблоку" підписував в одноосібному порядку Юрій Бойко. Згодом найближчий соратник Ахметова – Борис Колесников заявив, що підписання угоди про опозиційну платформу – особиста ініціатива Бойка. Вона досі не узгоджена з іншими членами ОБ і не "легітимізована з'їздом партії". Натяк цілком зрозумілий...

"Вишенька на торті" – це не тільки відсутність згоди про формат походу на вибори-2019 у самому "Опозиційному блоці", а й те, що на південно-східній електоральній шахівниці ще є інші гравці. Наприклад, партія "Відродження", де вагому роль грає мер Харкова Геннадій Кернес. Активно "розкручує" власний політичний проект ("Наші") ще один відомий виходець з першої столиці України – Євген Мураєв. Тобто, розпорошеність і неоднорідність у цьому крилі не менша, ніж в умовно демократичному.

Читайте також: "Безсмертні": чому Добкін та Кернес не будуть покарані

Тим часом, Юрій Бойко усіма правдами і неправдами намагається публічно демонструвати єдність у таборі колишніх регіоналів, які прописалися в різних партійних будинках: хто у перспективних (як не крути, але на кожен товар є свій купець) багатоповерхівках, а хто в маргінальних бараках.

Днями Бойко заявив, що вже кілька партій готові приєднатися до "Опозиційної платформи – За життя". Зокрема, він зазначив:

Сьогодні ми бачимо ще п'ять-шість партій, які приєднаються до нас. Ще не завершені переговори. Такі переговори проходять найближчим часом, вони матеріалізуються. Ми очікуємо, що весь Опозиційний блок приєднається до нас так само, як ми чекаємо всіх, хто хоче миру і стабільності. Впевнений, що всі ті політичні сили, які мають спільні ідеологічні позиції – будуть з нами.

Але чи піде на союз з Бойко Ринат Ахметов – велике питання. Незважаючи на втрату його головної вотчини – Донецька, є регіони, де вплив Рината Леонідовича є визначальним. Це Маріуполь, де Ахметов контролює містоутворюючі підприємства "Азовсталь" і комбінат ім. Ілліча та Запоріжжя з дочірньою компанією "Метінвесту" – "Запоріжсталь".

Ще один нюанс. Не є великим секретом, що в Адміністрації Порошенка сплять і бачать, щоб у 2-му турі Петро Олексійович зійшовся з регіоналом. І тут ставка може бути зроблена саме на представника "ахметівського" крила. Свого часу такий "фокус" вийшов у Кучми, коли у 2-му турі він змагався з Петром Симоненком. Не бажаючи допустити реваншу комуністів, українці сказали своє "Так!" саме Леоніду Даниловичу.

Читайте також: Злиття колишніх регіоналів: хто буде єдиним кандидатом Кремля

Втім, зараз ситуація дещо складніша. Бо у цьому трикутнику є третій зайвий. Точніше, зайва. А на Банковій ще, схоже, не вигадали дієву формулу, яким чином вивести Юлію Тимошенко з центральної магістралі на політичне узбіччя. До речі, перебуваючи на гребні електоральних хвиль, "Батьківщина" Юлії Володимирівни не має наміру об'єднуватися будь з ким. Принаймні поки що.