"Свої" і "чужі": в Україні заговорили про політичні репресії, касти і клани

Резонансні затримання. Обшуки, кримінальні справи та суди. Чорний піар та популізм. Звільнення з впливових посад. Через чотири роки після втечі напівдиктатора Януковича в Україні знову заговорили про політичні переслідування.

Читайте також: Старий і надійний Рінат Ахметов, або Як українські олігархи "ламають" базові закони економіки

У 2014-му році у Петра Порошенка був колосальний рівень довіри – 55%. І колосальні плани. Щоб жити безбідно, взяли курс на звільнення від корупції. У 2015-му однією з перших перемог постає НАБУ. Гарант обіцяє людей не з системи та іншу політику. У владу дійсно "пачками" заводять нових людей.

Але швидко призначили – швидко усунули. Наприклад, Юлія Марушевська пробувала приборкати корупцію на Одеській митниці. Її почали цькувати. І врешті змусили піти. А їй услід ГПУ та СБУ кинулися з обшуками.

Юлія Марушевська

Міхеїла Саакашвілі, в команді якого працювала Марушевська, з поста голови Одеської ОДА звільнили. Потім позбавили громадянства. І от врешті таки вигнали з України. Хоча, для об'єктивності, справи проти себе ексцентричний Міхо використовує для розкрутки власної політичної сили.

Читайте також: Дострокові вибори можливі навіть без законодавчого забезпечення, – експерт

Керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін також на собі відчув, що таке нелюбов влади. Він регулярно ходить на суди за звинуваченням у побитті "самопроголошеного" журналіста Всеволода Філімоненка. І це не єдина справа.

Перешйшли від атак персональних, проти мене та організації, до атак на увесь сектор,
– підкреслив Шабунін.

Спроби звільнити керівника НАБУ Артема Ситника почались, як тільки влада відчула, що новостворений орган неконтрольований. З тієї ж причини з посади голови Антикорупційного комітету полетів нардеп Єгор Соболєв.

"Вживати заходи" почали близько двох років тому. По-перше, стало ясно, що за ґратами можуть опинитися "свої", а на кону – надто великі гроші. По-друге, на Банковій почали готуватися до виборів і усувати політичних опонентів. З методами вони не вигадливі.

Це все "путінські методички". Наприклад, у Росії була справа "Кировлес", яка позбавала Навального права балотуватися. Просто висмоктана з пальця історія, так само як і зараз висмоктана з пальця історія про Шабуніна і нібито напад на журналіста, хоча це був звичайний побутовий конфлікт,
– вважає народний депутат Сергій Лещенко.

До Путіна Порошенку, звичайно, далеко. Але пересічний європеєць, коли дивиться новини з України, у нюанси не вдається. Він чує слово репресії, проводить паралелі і починає задаватися питаннями.

"Мовляв, нащо ми, європейці, повинні терпіти від санкцій проти Росії, якщо там (в Україні – 24) такий самий президент, як в Росії? Це неправда, не такий самий. Але його дії дають російській пропаганді можливість так змальовувати", – зазначив Шабунін.

Читайте також: США б’ють на сполох: Україні загрожують…. вибори

Переслідуваннями опонентів влада стріляє собі в ногу і дратує Захід. Це чітко було видно на форумі у Давосі, каже Лещенко, де Порошенко не мав жодної зустрічі на найвищому рівні.

У нього були переговори з держсекретарем США, але це навіть не рівень президента. Я знаю, що Порошенко шукав можливості десь потиснути руку Трампу в кулуарах, але він цього не досягнув,
– розповів Лещенко.

Окрім касти переслідуваних, в Україні існує і каста недоторканих.

"Є надумаені справи, а серйозні. Є олігархи, які причетні до серйозних злочинів, і проти них слідство не ведеться", – наголошує головний редактор газети Kyiv Post Браян Боннер.

Їм дозволяють втекти від слідства, їхнім бізнесам завжди зелене світло, а їхніми статками цікавляться хіба що журналісти. Друзям – все, ворогам – закон.