60 років тому: як американець вперше полетів на орбіту
60 років тому, 20 лютого 1962 року, відбувся перший орбітальний пілотований політ у США. Сміливцем, який ризикнув життям в ім'я майбутнього, виявився Джон Гленн. Поглянемо, як це відбувалося.
Говорячи про американців у космосі, більшість згадає (якщо згадає) Алана Шепарда, який став першим американцем у космосі. Але річ у тому, що Шепард здійснив суборбітальний політ – сьогодні б це назвали "підскоком". Наступний пілотований політ американців, здійснений 21 липня 1961 року сумнозвісним Вірджилом Гріссомом, також був суборбітальним. А вже 8 серпня 1961 року на орбіту відправився Герман Тітов, ставши другою людиною на орбіті після Юрія Гагаріна. США не мали намірів пасти задніх, й 20 лютого 1962 року відправили у космос свого третього астронавта, який став третьою людиною на орбіті – Джона Гленна.
До теми Другий після Юрія: перший політ американця в космос
Перший американець на навколоземній орбіті
Джон Гленн сидить поряд зі своїм кораблем, назву якого малює на корпусі художниця Сесілія Біббі / Фото NASA Flickr Johnson
До польоту Джона Гленна космічні кораблі "Меркурій" запускалися на відносно слабких ракетах "Редстоун". Вони не могли розігнати космічний апарат до першої космічної швидкості, що й було причиною того, чому перші два польоти американців вище лінії Кармана були суборбітальними.
Для орбітального ж польоту використовували потужнішу ракету сімейства "Атлас". Перед першим пілотованим польотом в межах місії "Меркурій-Атлас 6" було, звісно, проведено кілька безпілотних місій. "Меркурій-Атлас 5" вже мала на борту пасажира – шимпанзе, на ім'я Енос.
Джон Гленн перед посадкою у космічний корабель / Фото NASA Flickr Johnson
Джон Гленн біля космічного корабля "Меркурій" з особистою назвою Friendship 7 / Фото NASA Flickr Johnson
Спочатку планувалося здійснити запуск Friendship 7 до кінця 1961 року, проте цей план здійснити не вийшло – старт перенесли на 16 січня 1962 року. Але через проблеми з ракетою-носієм та погану погоду дата запуску сунулася "в право". Нарешті 20 лютого 1962 року розпогодилося, а усі технічні негаразди з "Атласом" були виправлені.
Цікаве на сайті Донька першого американського астронавта летить у космос: відома дата
Астронавт "першої сімки" Джон Гленн залазить у космічний корабель / Фото NASA Flickr Johnson
Старт ракети-носія "Атлас" з Джоном Гленном на борту корабля "Меркурій" / Фото NASA Flickr Johnson
Запуск місії "Меркурій-Атлас 6" був затриманий на 42 хвилини через те, що у в одному з 70 болтів, якими закривався люк корабля, виявили дефект. Простіше кажучи – він зламався. Через це довелося розкручувати усі інші, щоб перевірити, чи не втратили й вони свою цілісність.
- Через 3 години 44 хвилини після того, як Джон Гленн сів у космічний корабель, о 14:47 за Всесвітнім координованим часом (UTC), відбувся запуск ракети-носія "Атлас", яка відправила першого американця на орбіту.
- Через 2 хвилини 9 секунд після старту, підвісні двигуни-прискорювачі згасли та від'єдналися.
- Через 2 хвилини 32 секунди після старту була відстрілена система аварійного порятунку (САП).
- Маршовий двигун ракети-носія працював 5 хвилин 1 секунду й забезпечив виведення космічного корабля "Меркурій" на навколоземну орбіту з параметрами 261 на 161 кілометр та нахилом 32,54 градуса. Максимальне навантаження під час польоту – 7g.
- Через 5 хвилин 3 секунди після старту космічний корабель Friendship 7 від'єднався від ракети-носія. Швидкість "Меркурія" становила близько 28 234 кілометрів на годину (7,8 кілометра на секунду). Один оберт навколо планети апарат Гленна здійснював за 88 хвилин 29 секунд.
Вид з кабіни космічного корабля Джона Гленна / Фото NASA Flickr Johnson
Відомим фактом є те, що перший астронавт Америки, Алан Шепард, дещо "підмочив" свою репутацію", адже сходив у туалет прямо в штани. Річ у тому, що інженери тоді не подумали про таку банальну річ, адже очікувалося, що політ триватиме не дуже довго. Він й тривав не довго, але очікування всередині корабля на старт було значно довшим.
Під час польоту Джона Гленна таких помилок не було: астронавт мав з собою "пристойний" засіб для збору сечі. Розробив його Джеймс Макбаррон і схожий він був на презерватив, до одного кінця якого вчепили спеціальний мішечок. Макбаррон протестував кілька марок презервативів, "перш ніж знайшов той, яким він залишився задоволений". Сьогодні сечоприймач Джона Гленна можна побачити у Національному музеї авіації та космонавтики, де він перебуває з 1976 року.
Сечоприймач Джона Гленна / Фото Space Safety Magazine
- Цікавим було те, як корабель Friendship 7 пролітав над Австралією: Глен сказав, що бачить щось схоже на місто. Ймовірно, це був Перт, жителі якого увімкнули світло у своїх будинках вночі, щоб астронавт їх побачив.
- Після того, як "Меркурій" пролетів над Австралією й знову опинився на денній стороні планети, Гленн побачив "світлячків". Надалі цей феномен спостерігали й інші астронавти. Ці "світлячки", ймовірно, були замерзлими краплинками води, які відкололися від корпусу та рухалися з однаковою з кораблем швидкістю.
- Під кінець першого витка навколо планети проявилися проблеми із системою орієнтації. Через це астронавт змушений був вручну керувати системами. Пізніше проявилися й деякі інші не критичні проблеми з кораблем.
Після 4 годин 55 хвилин та 23 секунд після старту (три витки навколо Землі) "Меркурій" здійснив вдалу посадку у водах Атлантичного океану північніше острова Гаїті. Космічний корабель через 17 хвилин після приводнення знайшов есмінець Noa.
Космічний корабель Friendship 7 підіймають на борт есмінця / Фото NASA Flickr Johnson
На цьому історія Джона Гленна, звісно, не закінчується. Починається інший етап – політичний:
- У 1962 році брат Джона Кеннеді Роберт запропонував Гленну балотуватися на виборах до Сенату.
- У 1964 році Джон висуває свою кандидатуру на виборах у Сенат від штату Огайо. Але він програє на внутрішньопартійних праймеріз.
- Того ж 1964 року Гленн покидає NASA, ймовірно, розуміючи, що через вік він не потрапить у програму "Аполлон".
- У 1970 році Джон знову програє на внутрішньопартійних праймеріз Демократичної партії й не може висунуту свою кандидатуру на виборах до Сенату.
- Нарешті у 1974 році перемога на праймеріз була отримана.
- Після цього Гленн перемагає республіканців й на загальних виборах 1974 року та стає сенатором від штату Огайо. Пізніше Джон ще кілька разів виграє вибори та навіть намагатиметься балотуватися на президентських виборах 1984 року.
- У 1998 році 77-річний Джон Гленн полетів у космос на шаттлі "Діскавері" в межах місії STS-95. Завдяки цьому він став найстаршою людиною, що побувала у космосі. Цей своєрідний рекорд був побитий лише у 2021 році.
- 8 грудня 2016 року у віці 95 років Джон Гленн помер. До цього моменту він залишався останнім живим членом "першої сімки", Першого загону астронавтів NASA, хоча й був найстаршим серед усіх сімох чоловіків.
23 лютого 1962 року президент США Джон Кеннеді особисто нагородив Гленна, вручивши йому медаль NASA "За особливі заслуги" / Фото NASA Flickr Johnson