Астрономи спостерігають за "Туманністю блакитного спалаху"

27 жовтня 2021, 16:05
Читать новость на русском

Джерело:

Arxiv.org

Дивлячись на нічне небо, можна помітити багато зірок. Та якщо поглянути у телескоп, то межі того, що можна побачити значно розширюються. Космос наповнений зоряними скупченнями та туманностями різних форм та розмірів. За однією з них, "Туманністю блакитного спалаху", астрономи спостерігали, щоб уточнити інформацію про об'єкт.

NGC 6905 або "Туманністю блакитного спалаху" – це планетарна туманність. Тобто утворилася вона через скидання зіркою своїх зовнішніх прошарків. Після цього газ розбігається у різні сторони під дією зоряного вітру. NGC 6905, як й багато інших подібних об'єктів, має незвичну видовжену форму. У центрі туманності розташована зірка класу Вольфа-Райє під назвою HD 193949. Науковці використали Північний оптичний телескоп та архівні інфрачервоні зображення, щоб уточнити інформацію по "Туманності блакитного спалаху".

Читайте за темою Як знайти планети у планетарних туманностях


Планетарна туманність NGC 6905 та зірка HD 193949; прямокутниками вказані зони спектрального аналізу / Фото Arxiv.org

Нове дослідження "Туманності блакитного спалаху"

Туманність та зоря розташовані на відстані близько 8 800 світлових років від Сонця. В центрі NGC 6905 має радіус близько 0,81 світлового року. Зірка HD 193949 менша за Сонце – її радіус складає 0,15 радіуса нашого світила, а маса – 0,6 маси Сонця.

Об'єкти досліджувалися у різних спектрах, щоб отримати максимальну кількість інформації. Була уточнена температура зірки, яка складає майже 140 тисяч градусів за Цельсієм, що на 10 – 20 тисяч градусів менше, ніж вважалося раніше. Також було підтверджено, що HD 193949 – це дійсно зоря класу Вольфа-Райє.

Виявилося, що туманність NGC 6905 має щільність 500 електронів на кубічний сантиметр при температурі близько 12 700 градусів за Цельсієм. Загальна маса газу, з якого складається туманність знаходиться в діапазоні від 0,31 до 0,47 маси Сонця. Маса пилу в туманності значно менша – від 0,00224 до 0,00169 маси Сонця.

Такі дослідження дозволяють краще зрозуміти процеси, які відбуваються у планетарних туманностях та уточнити їхню еволюцію.