Чому прибульці навряд чи відвідують Землю: вчені назвали три головні причини
Нові розсекречені матеріали про НЛО та черговий сплеск інтересу до позаземного життя знову розпалили дискусії про прибульців. Проте сучасна наука пропонує кілька вагомих аргументів, чому навіть існуючі інопланетні цивілізації навряд чи відвідують Землю.
Попри численні повідомлення про невпізнані аномальні явища та популярність теорій про візити інопланетян, астрономи нагадують: головною перешкодою залишається сам космос. Про це пише Sciencealert.
Дивіться також Чи впливає спека на настрій тварин: вчені дали несподівану відповідь
Чому міжзоряні подорожі можуть бути майже неможливими?
Найближча до Сонця зоря після нашого світила – Проксима Центавра – розташована приблизно за 40 трильйонів кілометрів від Землі. Для астрономів це 4,3 світлового року.
Навіть найшвидший створений людством космічний апарат – Parker Solar Probe – рухається зі швидкістю близько 191 кілометра за секунду. Це лише 0,064% швидкості світла. Якби апарат летів до Проксими Центавра без зупинок, дорога тривала б приблизно 6650 років.
Для міжзоряних подорожей потрібні швидкості, наближені до швидкості світла. Але тут виникає ще одна проблема, передбачена теорією відносності Альберта Ейнштейна.
Як подорожі в космосі змінюють час?
Згідно з теорією відносності, час не тече однаково в усіх куточках Всесвіту. Чим швидше рухається об'єкт, тим повільніше для нього минає час.
На практиці цей ефект уже підтверджений. Після річної місії на борту Міжнародної космічної станції астронавт Скотт Келлі повернувся на Землю на кілька мілісекунд молодшим за свого однояйцевого брата-близнюка.
Для людини така різниця майже непомітна. Але якщо уявити цивілізацію, яка подорожує між зорями зі швидкістю, близькою до світлової, наслідки будуть значно серйознішими.
За час польоту екіпаж може постаріти лише на кілька років, тоді як на рідній планеті минуть десятиліття або навіть століття. Повернувшись додому, такі мандрівники фактично опиняться в майбутньому свого світу.
Чому енергії для польоту може просто не вистачити?
Інша фундаментальна проблема пов'язана з енергією.
Зі збільшенням швидкості зростає й кількість енергії, необхідна для подальшого прискорення космічного корабля. Згідно із законами фізики, досягнення швидкості світла для об'єкта з масою потребувало б нескінченної кількості енергії, що робить таку подорож неможливою.
Крім того, міжзоряний простір не є абсолютно порожнім. У ньому присутні окремі атоми водню та інші частинки. При русі на надвисоких швидкостях вони можуть перетворюватися на потужне джерело випромінювання, небезпечного для екіпажу та електроніки.
Також виникає проблема нагрівання корпусу. Частинки, які стикаються з кораблем на навколосвітлових швидкостях, можуть поступово руйнувати його зовнішню оболонку.
Фізик Мігель Алькуб'єрре запропонував концепцію надсвітлового переміщення за допомогою так званого "варп-двигуна". Однак навіть ця теоретична модель потребує колосальних енергетичних ресурсів, які наразі недоступні людству.
Чому атмосфера Землі може бути небезпечною для прибульців?
Третій аргумент стосується самої Землі.
Сучасна атмосфера нашої планети є результатом мільярдів років еволюції життя. Приблизно 2,4 мільярда років тому ціанобактерії почали активно виробляти кисень, поступово змінюючи склад атмосфери.
Для людей кисень життєво необхідний. Але для іншої форми життя він може виявитися токсичним.
Вчені наголошують, що немає жодних гарантій, що інопланетні організми здатні існувати в земних умовах без спеціального захисту. Саме тому науковці скептично ставляться до популярних описів прибульців, які нібито пересуваються Землею без будь-яких захисних костюмів або обладнання.
То чи існують інопланетяни взагалі?
Відсутність доказів візитів не означає, що життя поза Землею не існує.
На сьогодні астрономи відкрили близько 6200 екзопланет у понад 4700 зоряних системах. При цьому вчені припускають, що більшість зірок можуть мати принаймні одну планету.
Лише в нашій галактиці налічується понад 100 мільярдів зірок, тому потенційно придатних для життя світів може бути величезна кількість.
Також перспективними об'єктами для пошуку мікробного життя в межах Сонячної системи залишаються Марс, Європа, Енцелад та Титан.
Пошуком розумних цивілізацій уже десятиліттями займаються SETI Institute та проєкт Breakthrough Listen. Вони аналізують сигнали з космосу за допомогою радіотелескопів, але поки не виявили переконливих ознак технологічно розвиненого позаземного життя. Втім, науковці нагадують: історія сучасної астрономії охоплює лише близько ста років, тоді як вік Всесвіту становить приблизно 13,8 мільярда років. Тому відсутність доказів поки що не означає відсутність самих цивілізацій.
Як зазначали автори наукової статті, опублікованої в журналі Nature ще у 1959 році, шанси на успіх пошуків важко оцінити, але якщо не шукати зовсім, вони дорівнюватимуть нулю.