Індія запустила другий у світі супутник для дослідження чорних дір

Аналогічну місію фахівці NASA запустили у 2021 році. Відтоді вони зробили кілька дуже важливих відкриттів. Наприклад, знайшли надмасивну чорну діру в ранньому Всесвіті. Вона існувала в ті часи, коли, за сучасними уявленнями про космос, її не мало б існувати. 

Дивіться також Телескоп Джеймса Вебба знайшов найстарішу з відомих чорних дір у Всесвіті

Що відомо про цю місію

На жаль, інформації про цей запуск небагато. Супутник називається XPoSat. Він піднявся в небо на ракеті, ймовірно, індійського виробництва. Місію здійснює Індійська організація космічних досліджень, і вона є частиною ширших космічних цілей.

Останнім часом країна активно вступає в космічні перегони, намагаючись зрівнятися на цьому полі зі США, Китаєм та Росією. Наприклад, там планують відправку трьох астронавтів на низьку навколоземну орбіту і повернення їх назад через три дні. Крім того, до 2040 року хочуть відправити людину на Місяць.

XPoSat (X-ray Polarimeter Satellite) – це спеціальний поляриметричний супутник для вивчення динаміки яскравих астрономічних джерел рентгенівського випромінювання в екстремальних умовах.

Космічний апарат несе два наукові вантажі на низькій навколоземній орбіті:

• Первинне корисне навантаження POLIX (Поляриметричний інструмент в рентгенівських променях) вимірюватиме поляриметричні параметри (ступінь і кут поляризації) в середньому рентгенівському діапазоні енергій 8-30 кілоелектрон-вольт фотонів астрономічного походження.
• Корисне навантаження XSPECT (X-ray Spectroscopy and Timing – рентгенівська спектроскопія і хронометрія) надаватиме спектроскопічну інформацію в діапазоні енергій 0,8-15 кілоелектрон-вольт.

Механізм випромінювання від різних астрономічних джерел, таких як чорні діри, нейтронні зорі, активні галактичні ядра, туманності пульсарного вітру тощо, походить від складних фізичних процесів і є складним для розуміння. Очікується, що поляриметричні спостереження разом зі спектроскопічними вимірюваннями допоможуть спростувати або підтвердити наші теоретичні моделі астрономічних емісійних процесів.