Китай і країни Центральної Азії створюють мережу супутників для передбачення стихійних лих

Китай, Казахстан, Узбекистан і Таджикистан об'єдналися для створення супутникового угруповання Tianwu Constellation, яке використовуватиметься для моніторингу природних загроз у Центральній Азії. Головна мета проєкту – своєчасно виявляти ознаки стихійних лих та покращити їх прогнозування за допомогою штучного інтелекту. Про це пише BGR.

Дивіться також Супутник уперше сам зрозумів, що бачить із космосу: NASA випробувала нову технологію 

Як працюватиме нова супутникова мережа?

За задумом розробників, система може складатися щонайменше з п'яти супутників, але в перспективі її планують масштабувати до 1024 космічних апаратів. Вони здійснюватимуть дистанційне зондування Землі, збираючи інформацію про стан поверхні, льодовиків і природних об'єктів, після чого передаватимуть дані для подальшого аналізу.

Усі отримані матеріали оброблятиме модель штучного інтелекту, що працюватиме в центрі обробки даних у китайському Сіньцзяні. Розробники планують навчити її розпізнавати закономірності, пов'язані з геологічними процесами, щоб у майбутньому система могла прогнозувати потенційно небезпечні події.

Основну увагу Tianwu Constellation приділятиме явищам, які становлять найбільшу небезпеку для Центральної Азії.

Зокрема, супутники допомагатимуть оцінювати ризик:

• землетрусів;
• прориву льодовикових озер і паводків;
• змін у високогірних льодовиках;
• поширення сільськогосподарських шкідників;
• інших природних процесів, які можуть посилюватися через зміну клімату.

Особливий інтерес для дослідників становлять гірські райони та льодовики. За даними авторів проєкту, за останні десятиліття льодовики Тибетського нагір'я втратили приблизно 20 – 40 % свого об'єму.

Таке танення може мати серйозні економічні, екологічні та соціальні наслідки для регіону. Йдеться не лише про зміну водних ресурсів, а й про підвищення ризику повеней, руйнування інфраструктури та негативний вплив на сільське господарство.

Штучний інтелект стане головним інструментом аналізу

На відміну від традиційних супутникових програм, де зібрані дані переважно аналізують спеціалісти, у Tianwu значну частину роботи виконуватиме штучний інтелект.

Після накопичення великого масиву супутникової інформації AI-модель навчатиметься виявляти характерні ознаки геологічних процесів, що передують стихійним лихам. Крім прогнозування, система повинна забезпечити майже безперервний моніторинг території, дозволяючи оперативніше повідомляти про зміни в гірських районах або стан льодовиків.

Це не перший випадок, коли Китай використовує космічні технології для спостереження за природними процесами. Наприклад, навігаційна система BeiDou вже застосовується не лише для визначення місцеположення, а й для моніторингу та реагування на природні катастрофи.

Наразі розробники не розкрили, які саме типи зображень і даних збиратимуть супутники, як саме працюватиме система штучного інтелекту та які території перебуватимуть під постійним спостереженням. Через це деякі аналітики припускають, що подібне супутникове угруповання потенційно може використовуватися не лише для цивільних потреб.

Такі побоювання пов'язані з попередніми китайськими космічними програмами. Зокрема, геостаціонарний супутник Yaogan-41, запущений у 2023 році, західні експерти розглядали як платформу, що може використовуватися для спостереження за Індо-Тихоокеанським регіоном та військовими об'єктами США.

Крім того, Китай уже проводив експерименти, під час яких штучному інтелекту надавали можливість самостійно керувати супутником і визначати об'єкти для спостереження.

Які перспективи має Tianwu Constellation?

Якщо проєкт буде реалізовано в повному обсязі, Tianwu Constellation може стати однією з найбільших спеціалізованих супутникових систем для прогнозування природних катастроф у світі.

Поєднання великої кількості супутників, дистанційного зондування Землі та алгоритмів штучного інтелекту потенційно дозволить швидше виявляти небезпечні природні процеси та покращити реагування на надзвичайні ситуації. Водночас остаточна оцінка проєкту залежатиме від того, наскільки прозоро працюватиме система, які дані вона збиратиме та чи буде забезпечено баланс між науковими цілями, міжнародною співпрацею та питаннями конфіденційності й безпеки.