Вчені NASA з'ясували, що всі ці роки людство шукало життя на Марсі не там, де потрібно

Лабораторний експеримент показав, що марсоходам потрібно бурити отвори глибиною щонайменше два метри, щоб знайти сліди життя, оскільки іонізуюче випромінювання з космосу швидко руйнує малі молекули, такі як амінокислоти. Біда в тому, що всі місії марсоходів, які досліджували Червону планету в минулому і роблять це зараз, здатні бурити всього на кілька сантиметрів, а отже не здатні знайти будь-які ознаки життя.

Цікаво Китайський художник створив концепт готелю на колесах для безпечного пересування Марсом

Пояснення вчених

• У своєму експерименті науковці змішали різні типи амінокислот із кварцем, гідроксидом кремнію і перхлоратом для імітації марсіанських ґрунтів.
• Після цього зразки помістили до вакуумних камер.
• Деякі зразки перебували за кімнатної температури, інші охолоджувалися до звичних для Марса -55 градусів Цельсія.
• І їх усі обробляли різними рівнями гамма-випромінювання для імітації доз космічної радіації.

Наші результати вказують, що амінокислоти руйнуються під дією космічних променів на поверхні Марса, камінні та реголіті, набагато швидше, ніж вважалося раніше. Сучасні місії марсоходів бурять на глибину двох дюймів (близько п'яти сантиметрів). На такій глибині, щоб повністю знищити амінокислоту, знадобиться лише 20 мільйонів років. Перхлорати та вода збільшують швидкість руйнування ще більше,
– кажуть у Центрі космічних польотів імені Годдарда.

20 мільйонів років за мірками космосу – це буквально ніщо, адже ймовірне марсіанське життя могло існувати мільярди років тому.

На Землі щільна атмосфера та магнітне поле захищають усе живе від убивчого космічного випромінювання. У далекому минулому Марс теж їх мав. Ба більше, сьогодні достатньо свідчень, що на поверхні планети існували моря та річки з рідкою водою. Отже, могло бути й життя, сліди якого могли зберегтися у вигляді органічних молекул.