Наука помилялася щодо того, як починалося життя на Землі

Докембрійський вибух – це ціла епоха в житті Землі. Вона датується приблизно 685-800 мільйонами років тому. Саме тоді багатоклітинні організми почали стрімко розмножуватися в океанах, зрештою проклавши шлях до біосфери нашої планети, якою ми її знаємо сьогодні.

Дивіться також Мільярди років тому доба на Землі становила всього 19 годин і тепер вчені знають, чому

Перші форми життя не потребували багато кисню

Як стверджує міжнародна група вчених у нещодавно опублікованому дослідженні, стародавні зразки гірських порід показують, що  загальноприйнята теорія, швидше за все, не відповідає дійсності. Це означає, що нам, можливо, просто доведеться переписувати підручники.

Той факт, що ми тепер знаємо з високим ступенем достовірності, що кисень не контролював розвиток життя на Землі, дає нам абсолютно нову історію про те, як виникло життя і які фактори контролювали цей успіх,
— сказав Крістіан Б'єррум, доцент кафедри геонаук та управління природними ресурсами в Університеті Копенгагена і співавтор дослідження.

У ході дослідження вчені ретельно вивчили геохімічний склад стародавніх зразків гірських порід з Оманського гірського хребта на Аравійському півострові. Вивчивши склад зразків, вони визначили, що, швидше за все, ніякого великого притоку кисню не було. Насправді в момент вибуху життя в океанах Землі, ймовірно, було навіть менше кисню, ніж за кілька років до того.

Наші вимірювання дають гарну картину того, якою була середня концентрація кисню в світовому океані в той час. І для нас очевидно, що не було значного збільшення кількості кисню, коли більш розвинена фауна почала розвиватись і домінувати на Землі. Насправді його кількість дещо зменшилася,
– додає Б'єррум.

Хай там як, але кисень, безумовно, був потрібен древнім живим організмам для поширення. "Цікаво, що вибух багатоклітинних організмів відбувається в період низьких концентрацій атмосферного та океанічного кисню. Це свідчить про те, що організми отримували користь від низького рівня кисню і могли спокійно розвиватись, оскільки хімічний склад води природним чином захищав їхні стовбурові клітини", – підсумовує вчений.