Майбутнє у сфері ШІ: нова програма "Львівської політехніки" ламає стереотипи ІТ-освіти
Традиційно підготовка фахівців зі штучного інтелекту в українських університетах асоціюється з вузьким переліком престижних програм. Проте сучасний розвиток галузі свідчить, що майбутнє технологій належить не окремим професіям, а фахівцям, які вміють застосовувати алгоритми у реальних прикладних сферах.
Новий погляд на технології
Сьогодні штучний інтелект перестав бути лише самодостатнім напрямом підготовки. Його все частіше сприймають як потужний інструмент, який інтегрують у конкретні предметні області для розв'язання складних завдань.
Найбільшу ефективність технології машинного навчання демонструють саме у поєднанні з просторовими даними. Це критично важливо для навігації безпілотників, аналізу супутникових знімків, точного землеробства, цифрової картографії та екологічного моніторингу. Замість того, щоб просто множити класичні ІТ-курси, університети починають запускати гібридні напрями на стику технологій. Одним із найбільш яскравих прикладів такого підходу стає освітня програма "Геоаналітика", яку реалізував Національний університет "Львівська політехніка". 24 Канал розпитав представників університету про деталі.
Геоаналітика – це міждисциплінарний проєкт, що об'єднує дві спеціальності: "Комп'ютерні науки" та "Науки про Землю". Студенти, які обирають цей шлях, опановують компетенції відразу у двох технологічних світах, а після завершення навчання отримують кваліфікацію бакалавра з комп'ютерних наук та наук про Землю.
Що вивчатимуть майбутні інженери?
Попри новизну формату, підготовка у сфері штучного інтелекту залишається фундаментом навчання. Навчальний план передбачає послідовне вивчення основ машинного й глибинного навчання, нейронних мереж, методів обробки зображень та основ MLOps. Паралельно з цим студенти отримують ґрунтовні знання з роботи з просторовими даними.
Програма охоплює вивчення SAR-технологій, космічних знімальних систем і цифрової аерозйомки з використанням безпілотних літальних апаратів. Такий комплексний підхід формує інженера нового типу, який здатний застосовувати сучасні моделі штучного інтелекту до реальних супутникових даних для моніторингу інженерних споруд чи екологічного стану довкілля. Навчання триває 4 роки і охоплює 240 кредитів ЄКТС.
Доступність і перспективи на ринку
Важливою особливістю таких міждисциплінарних програм є їхня доступність для абітурієнтів. Наприклад, для вступу на "Геоаналітику" мінімальний конкурсний бал становить 135, а поріг з математики на НМТ – 140 балів. Для порівняння, на класичній програмі "Системи штучного інтелекту" ці вимоги вищі: 145 та 150 балів відповідно.
Суттєво відрізняється й фінансовий бік питання. Рік контрактного навчання на "Геоаналітиці" коштує 65 000 гривень, тоді як на вузькопрофільних ІТ-спеціальностях ця сума сягає 100 000 гривень.
При цьому експерти ринку праці наголошують, що сучасні роботодавці все частіше оцінюють реальні компетенції та вміння розв'язувати інженерні задачі, а не формальну назву спеціальності у дипломі. Таким чином, вступники отримують гнучкий та економний шлях у професію, де штучний інтелект поєднується з прикладною галуззю.