Аналіз древніх водоростей розкрив археологам причину падіння Тибетської імперії
Джерело:
ScienceDirectПонад тисячу років тому в горах Тибету й на сусідніх землях панувала Тибетська імперія. Вона була найвисокогірнішою в історії, розташовуючись на висоті понад 4000 метрів над рівнем моря, і налічувала близько 10 мільйонів жителів. Але приблизно через 200 років після свого заснування раптом зникла. Тепер вчені знають більше про причини її розпаду.
Тибетську імперію заснували у 618 році нашої ери, але точної дати її розпаду ми не знаємо. Більшість учених називає лише приблизний період – 840-ві роки. Але відомо, що армія останнього імператора, якого вбили у 842 році за гоніння на буддистів та розгульний спосіб життя, була остаточно знищена аж у 861-му. Країна, що колись займала територію в приблизно 4,6 мільйона квадратних кілометрів, занурилась у родоплемінний сепаратизм, розділившись на численні дрібні союзи, що воювали між собою наступні 200 років.
Дивіться також 8-річний хлопчик знайшов римську срібну монету в шкільній пісочниці
Падіння імперії
Неймовірним фактом є те, що імперія деякий час процвітала, навіть попри важкі кліматичні умови – на цій висоті концентрація кисню на 40% нижча, ніж на рівні моря. Тут мало землі для вирощування овочів та випасу худоби.
Тибетська імперія здебільшого розташовувалась на неплодючих гірських територіях / Фото Chen/Phys.org
Вчені з Інституту дослідження Тибетського нагір'я, яке зараз знаходиться під владою Китаю, звернулися до геологічних даних озерних відкладень (палеолімнології), щоб визначити, що сталося з кліматом 12 століть тому. У відкладеннях збереглися залишки мікроскопічних одноклітинних діатомових водоростей. Дослідницька група відзначила значну їхню зміну: від планктонних різновидів (ті, що дрейфують ближче до поверхні) до бентосних форм (що живуть поблизу дна). Це інтерпретується як настання більш посушливих умов, що призвело до зниження рівня озера.
Спостереження дають змогу припустити, що під час розквіту Тибетської імперії переважали теплі та вологі умови, які змінилися різкою та тривалою посухою. Вона спричинила неврожаї, а ті своєю чергою завжди стають причиною соціальних заворушень, релігійних і політичних проблем. Результат – занепад імперії.
Тибетське нагір'я надзвичайно чутливе до змін клімату. Коливання температури та опадів там значно відрізняються від середніх показників по всій Землі. Сьогодні сільське господарство та скотарство приносять понад половину річного доходу Тибету, тому розуміння наслідків зміни клімату для суспільств, що живуть у цих суворих умовах, має першорядне значення.