Вчені пояснили схожість найбільшого супутника Сатурна з Землею

Почати варто з відмінностей. Попри те, що зовні структури на планетах мають схожість, різниця у тому, що на Титані цей ландшафт утворюють кардинально відмінні від земних речовини: руслами рік тече рідкий метан, а піщані дюни утворюються іншими вуглеводневими сполуками. Група вчених спробувала зрозуміти, як цей свідомо менш міцний ландшафт не розсипається в пилюку.

Цікаво NASA повністю завершила калібрування телескопа "Джеймс Вебб"

Як все влаштовано на Титані

Фахівці довго не могли зрозуміти, як утворилися, а головне, як підтримувалися усі ці елементи неземного ландшафту. Річ у тім, що вуглеводневі сполуки істотно більш тендітні у порівнянні з переважаючими на Землі сполуками кремнію. Азотні вітри і рідкий метан мали перетворити осад порід на Титані в дрібний пил, не здатний утворювати рельєфних елементів.

Відповіді на чималу кількість питань, ймовірно, знайшла група вчених на чолі з доцентом Стенфордського університету Матьє Лапотром. На їх думку, ландшафт Титану міг сформуватися завдяки поєднанню агломерації (спікання) матеріалів, дії вітру та зміни сезонів.

Ключем до відкриття виявилися ооїди – сферичні або зернисті мінеральні відкладення, що зустрічаються на Землі. Ці відкладення утворюються в результаті руйнування великих силікатних утворень, наприклад каміння. З одного боку, на ооїди осідають різні мінерали, з іншого, зерна схильні до подальшого руйнування під дією води та вітрів. У якийсь момент процеси осаду та руйнування врівноважують один одного, і ооїди зберігають постійний розмір, а при перенесенні силами стихій на нові місця вони утворюють великі структури.

Велике вуглеводневе море Ligeia Mare на Титані / Фото NASA Cassini

Читайте на сайті Марсіанський вертоліт Ingenuity надіслав фото посадкового модуля та парашута Perseverance

Вчені припустили, що такі механізми можуть працювати і на Титані. Для перевірки своєї гіпотези вони проаналізували зібрані місією "Кассіні" дані про атмосферу Титану і спробували зрозуміти, як могли сформуватися різні геологічні об'єкти. Як з'ясувалося, в районі екватора частіше дмуть вітри, створюючи умови для формування піщаних дюн. В інших регіонах рухи атмосфери не настільки інтенсивні, що дозволяє формуватися більш міцним зернистим мінералам та осадовим породам.

На Титані, як і на Землі (і більше ніде в Сонячній системі), існує сезонний цикл переносу рідини – на підставі цієї тези автори дослідження висунули гіпотезу, що рух рідкого метану має на породи подвійний вплив, сприяючи як ерозії, так і утворення відкладень.