Як найдавніша людина Індокитаю виживала у джунглях

20 жовтня 2021, 19:04
Читать новость на русском

Джерело:

Journal of Human Evolution

Науковці досі не мають впевненості щодо того, коли саме людина покинула Африку та почала "завойовувати" увесь інший світ. Вважається, що, наприклад, тропічні ліси, як і пустелі, стали перепоною для наших пращурів та не дозволяли їм довгий час просуватися далі. Але виявляється, що це може бути не так.

На території Лаосу, у печері Там-Па-Лінг, раніше були виявлені залишки давніх сапієнсів. Їх датували віком до 70 тисяч років, що може свідчити про те, що наші пращури покинули Африку значно раніше, ніж вважалося. Міжнародна наукова група вирішила перевірити, наскільки пристосованими наші предки були до життя в джунглях чи поряд з ними. Для цього вчені дослідили залишки людей з печери Там-Па-Лінг та стоянки Нам-Лот.

Читайте на сайті Завоювання світу людиною: як сапіенси йшли через Аравію


Розкопки у печері Там-Па-Лінг / Фото Scientific Today

Що виявили дослідники

Для дослідження вчені обрали зуби як людей, так і виявлених у печері та на стоянці тварин. Перевіряли співвідношення стабільних ізотопів цинку в зубах наших пращурів та впольованої ними здобичі. Перевірка ізотопного складу – це вимушена дія, адже поки на місцях археологічних розкопів не вдалося знайти інші артефакти, наприклад, кам'яних знарядь праці, розрізів на кістках чи місця паління багаття.

До речі, кістки тварин у печері Там-Па-Лінг та на стоянці Нам-Лот належать найрізноманітнішим тваринам: ведмеді, орангутанги, леопарди, буйволи, носороги та інші. Усі вони жили поряд з людьми близько 46 – 63 тисяч років тому.

Читайте за темою Китайські археологи знайшли людські рештки віком у 32 тисячі років

Ізотопне дослідження показало, що раціон жителів давнього Індокитаю був доволі різноманітним і в ньому м'ясо не мало суттєвої переваги. Рослинна їжа теж була популярною серед людей пізнього плейстоцену. Їжу мисливці-збирачі з Лаосу добували виключно у тропічному лісі – про це свідчить аналіз стабільних ізотопів вуглецю.

Таким чином це перше свідчення того, що люди пізнього плейстоцену могли цілком комфортно почувати себе в умовах тропічного лісу та могли ефективно здобувати там їжу. Науковці довгий час вважали, що це тоді було практично неможливим, адже на відкритих ділянках Homo Sapiens полювати було легше – вони гуртом заганяли здобич, що у джунглях робити тяжко.

Викликає подив і різноманітний раціон жителів Індокитаю. Річ у тім, що в інших частинах світу, наприклад, в Африці та Європі того часу, серед людей переважала м'ясна їжа. Але сапієнси Південно-Східної Азії навчилися жити навіть за нестатку м'яса, добуваючи рослинні продукти.