Жінки змінили "генетичний ландшафт" Оркнейських островів: дослідження

Археологія та генетика спільно можуть досягнути нечуваних раніше результатів. Так, об'єднавши зусилля, науковці дослідили генетичну історію, вивчаючи залишки людей, що жили на Оркнейських островах у Шотландії в бронзову добу. Дослідження показало, що в третьому тисячолітті до нашої ери на віддалені та ізольовані острови прийшли люди з північного Причорномор'я. Більшість з них були жінками.

Цікаве не сайті Коли відбулася перша в історії хімічна війна

Такий вигляд Оркнейські острови мають з космосу / Фото Wikipedia

Детальніше про дослідження

Оркнейські острови багаті на археологічні артефакти доби неоліту (новокам'яна доба). Та потім, з початком енеоліту (мідної доби) і потім бронзової доби, кількість таких артефактів зменшується. Тому вчені вирішили дослідити й дізнатися, що могло стати тому причиною. Тут й об'єдналися археологи та генетики, щоб ретельно дослідити залишки людей, що жили у III тисячолітті до нашої ери.

• Виявилося, що ізольовані від світу Оркнейські острови пережили на початку бронзової доби потужну хвилю імміграції.
• Дослідження показують, що на північ сучасної Шотландії прийшли люди, що великою мірою мали генетику скотарів з північних причорноморських степів – тобто раніше вони жили на території сучасної України. Новоприбулі практично витіснили старих жителів регіону.

Зверніть увагу! У суспільстві скотарів енеоліту, як вважається, керівну роль посідали чоловіки. Жінки відігравали "другорядну" роль у цих патріархальних суспільствах. Тому науковці були здивовані, коли виявили, що генетичні лінії жителів Оркнейських островів бронзової доби переважно належать жінкам.

Цікаво, що вчені були здивовані "по-різному":

• Археологи не очікували, що на віддалені острови дісталася така потужна хвиля міграції людей.
• Генетики здивувалися, що в генетичних лініях переважають жінки, що доволі незвично для тих часів. Водночас вчені фіксують, що чоловіча генетична лінія місцевого населення не переривається відразу – це може свідчити, що зовнішня міграція не несла агресивного характеру.

Це дослідження показує важливість у міждисциплінарних взаємодіях, адже саме поєднання історії та генетики дозволило зробити відкриття.